З 26 квітня 1986 року розпочався  новий відлік часу в історії України. В ніч з п’ятниці на суботу на півночі України сталося техногенна аварія, яка розвіяла міф про безпеку ядерної енергетики.

IMG_8832[1]

У 130 км від столиці України в місті Прип’яті на Чорнобильський АЕС проводилися випробування по аварійному охолодженню реактора.
Вистачило 44 секунди, щоб реактор вийшов з- під контролю і вибухом зніс плиту вагою 2000 тон, яка покривала четвертий енергоблок. В атмосферу була викинута така кількість радіоактивних речовин, яка порівнюються з вибухом 500 атомних бомб. Про аварію з радіаційним забрудненням, яке в сотні разів перевищувала потужність атомних бомбардувань Нагасакі і Хіросіми під час Другої світової війни, жителі сусідніх з Україною областей Білорусії й Росії дізналися лише через  три  дні. Трагедія торкнулася 8.5 млн. громадян цих держав.  Десятки тисяч людей стали інвалідами , а їхні діти почали народжуватись каліками.

Аварія на Чорнобильській АЄС пройшла через серце і душу України. Життя мільйонів людей розділилось на «до» і «після» аварії.

30 років український народ розплачується за  безвідповідальність чиновників  життям і здоров’ям своїх співвітчизників. Територія навколо Чорнобиля залишається забрудненою і буде забрудненою ще щонайменше  наступні 300 років. Чорнобиль залишив неймовірну кількість політичних, фінансових, технологічних, духовних і гуманітарних проблем, які постали перед Україною.

Смерть ядерного реактору має початок, але ніхто на знає, коли буде кінець.

Віддаючи шану ліквідаторам техногенної катастрофи, у переддень пам’ятної дати в Малій залі управління АПК працівниками районної бібліотеки (директор Кравчук Л.М.) спільно з викладачами та учнями УПАЛ, бібліотекою ліцею ( зав.бібліотекою Швець Л.), народним аматорським колективом української пісні «Горицвіт» РЦКіДу (директор Бондаренко М.Ю), була проведена година екобезпеки         « Тривожне відлуння Чорнобиля». Особливу тривожність і окрасу заходу надали присутність почесних гостей – безпосередніх учасників ліквідації наслідків Чорнобильської трагедії  Поліводи М.М. та Богдановича М.Б. Слова ведучих Харишук В., Цюри В.Швець Л.,юних ведучих-ліцеїсток Шумської Л., Люніної А., Очеретної Я., Остроушко Ю. та Осадчого Діми  западали в душі присутніх. Із затамуванням подиху вони слухали голоси з минулого: накази перших хвилин аварії, які звучали в презентації «Тридцять років катастрофи на Чорнобильській АЕС», яку підготувала викладач ліцею Т.В.Старовойтова. Та, зрозуміло, найбільш дохідливими були виступи гостей, які самі пережили жах побаченого і біль втрат соратників. Пісні аматорів стали лейтмотивом зустрічі та її життєстверджуючою нотою. Всі присутні  висловили одностайну думку, що рідну планету врятує турботливе ставлення кожного до природи  та обмірковане використання   її багатств.

IMG_8849[1]