Зробити історію міст і сіл України популярною – таке завдання поставили перед собою творці серії кіноетюдів «Таємниці мого міста», які є представниками культурно-просвітницької організації «SINERGICON-production».

– На нашу думку, всі проблеми українців різних часів – від того, що ми не звертаємо увагу на освіту і самоосвіту, – сказав продюсер, сценарист і режисер Андрій Раднюк під час учорашньої презентації всеукраїнського культурно-просвітницького соціального проекту «Таємниці мого міста», що пройшов у кінотеатрі «Мультіплекс» черкаського ТРК «Любава». – Ми, автори «Таємниць», намагаємося донести до людей значення культурної, духовної, соціальної спадщини, яка є в Україні й, зокрема, в кожному її регіоні.

Звісно, роботу, за яку має відповідати середня школа, творці кіножурналів, які йтимуть у кінотеатрах «Мультіплекс» перед початком фільмів, у повному обсязі не виконають. Але зробити свій внесок у те, щоб хтось із українців зацікавився історією свого краю, – це вже чимало.

– На визначні пам’ятки історії, культури, природи нашого краю творці проекту поглянули з зовсім несподіваного ракурсу, – розповіла учасниця черкаської складової проекту, заступник директора обласного краєзнавчого музею Валентина Нестеренко. – Дуже радує, що по консультації автори звернулися до фахівців університету, музеїв, заповідників, наукових установ Черкащини.

Під час презентації було представлено сім кіноетюдів, три з яких присвячені Черкащині: холодноярському дубу Максима Залізняка, «Дитячому альбомові» Петра Чайковського, написаному в Кам’янці, і «Саду божественних пісень» Григорія Сковороди, створеному в Ковраї, що на Золотоніщині. Наразі готують до показу четвертий кіноетюд, присвячений нашій області.

010a4790ce93f1d3f4e451a44b257c2a_930_0_0

Як і кожний кінопроект, «Таємниці мого міста» не позбавлений того, що називають «кіноляпами». Крім того, діалоги героїв іноді справляють враження дещо вимушених. Є й певні суперечливі моменти. Наприклад, народні легенди часто подано як достовірні факти. Нарешті, характеристика Петра Ілліча Чайковського як «Елтона Джона ХІХ століття» здається не надто доречною.

Втім, усе це є радше своєрідними родзинками, які підігрівають інтерес до проекту. Наприклад, золоті коронки у «діда Тараса Шевченка», гайдамаки Івана, створюють навіть якесь зворушливе враження.

Презентація кінопроекту відбувається в багатьох містах України. Черкаси – п’яті. Звідси авторський колектив вирушає до Одеси, де цьогоріч відбудеться міжнародний кінофестиваль.