Рішенням шостої чергової сесії Уманської районної ради схвалено Стратегію розвитку Уманського району до 2020 року. Презентуємо Стратегічний план розвитку Уманщини на найближчі роки.

 

 

                  Стратегія  розвитку Уманського району до 2020 року

карта

І. ВСТУП

Cтратегія розвитку Уманського району до 2020 року (далі – Стратегія) є стратегічним планом розвитку, який визначає цілі, завдання, пріоритети розвитку району.

Стратегія розроблена на підставі Закону України “Про стимулювання розвитку регіонів”, з урахуванням Державної стратегії регіонального розвитку України, Стратегії сталого розвитку “Україна – 2020”, “Стратегії розвитку Черкаської області до 2020 року” та інших документів, із використанням кращого європейського і українського досвіду, галузевих стратегій, напрацьованих за останні роки.

Основною метою розробки Стратегії є визначення пріоритетних напрямів розвитку Уманського району на довгостроковий період та здійснення планомірних і послідовних заходів по максимальному наближенню  рівня життя мешканців району до європейських стандартів за рахунок збалансованого використання внутрішнього і зовнішнього потенціалу та збереження унікальних духовних та культурних традицій.

Зміни в ринковому оточенні району, в політичному, соціальному, економічному середовищі, утворення нових можливостей і умов, вимагають вироблення і прийняття нових адекватних управлінських рішень та реалізації їх з метою адаптації до швидкозмінних умов ринкового оточення, підвищення конкурентоздатності району та відповідного покращення добробуту кожного члена територіальної громади.

Стратегічне планування розвитку району – це системний шлях до управління змінами й досягнення консенсусу в регіоні, а також створення спільного бачення майбутнього розвитку, творчий процес визначення проблем та погодження реалістичних цілей, завдань і стратегій, здійснення яких вирішить ці проблеми.

Стратегія визначає мету, вектори соціально-економічних перетворень, пріоритети, індикатори становлення та розвитку району.

Реалізація Стратегії розвитку Уманського району до 2020 року дасть  можливість створити реальні умови для піднесення життєвого рівня населення, вирішення соціальних проблем на основі стабілізації економіки, підвищення ефективності роботи господарського комплексу шляхом структурних перетворень, використання наявних природних, мінерально-сировинних та трудових ресурсів, забезпечення  екологічної та техногенної безпеки.

1.Коротка характеристика соціально-економічного розвитку району.

2.1 Загальна характеристика району.

Уманський район утворений 7 березня 1923 року.

Уманський район – це мальовничий, чарівний і неповторний край, де зародилася одна з найдавніших цивілізацій, склалися кращі традиції нашого народу, його духовні надбання.

Район розташований в південно-західній частині Черкаської області і є одним з найбільших в Україні. Його територія складає 1400 кв.км, чисельність населення – 42,9 тисяч жителів, що мешкають у 53 населених пунктах.

Уманщина має зручне географічне розташування, оскільки знаходиться майже в центрі України, на перехресті важливих транспортних артерій. Територією району пролягають дві автомагістралі державного значення: Київ – Одеса та Стрий – Тернопіль – Кіровоград – Знам’янка.

2.2. Природні ресурси району

Клімат Уманського району є помірно-континентальним – м’яка зима з частими відлигами, тепле літо, що сприяє розвитку сільського виробництва.

Територія району знаходиться в межах Правобережного підвищення на межі Придніпровського та Казатипського водорозподільчих участків, а його територією протікають річки Синиця та оспівана в піснях Ятрань з притоками Уманка і Ревуха, які належать до басейну Південного Бугу.

Грунтовий покрив району неоднорідний, сільськогосподарські угіддя розміщуються в основному на опідзолених грунтах (44,9 відсотка) та чорноземах типових (42,8 відсотка) і лише 2,3 відсотка їх площ займають інші грунти.

Опідзолені грунти (світло-сірі, сірі, темно-сірі, чорноземи опідзолені) займають 56,251 га, чорноземи типові – 43,824 га.

Корисні копалини району представлені будівельними матеріалами (каміння будівельне, суглинки, глина, пісок) .

За даними Українського територіального геологічного фонду (УТГФ) у районі  нараховується 15 родовищ будівельного каміння (кристалічних порід).

Загальні запаси будівельного каміння орієнтовно складають  41480тис.м3.

У районі розробляється 7 родовищ кристалічних порід, з яких  найбільшими механізованими і гірничодобувними підприємствами є  Звірковське і Старобабанське.

Добувають каміння і виробляють буто-щебневі матеріали.

У районі зареєстровано 5 родовищ цегляної і керамічної сировини (Городецьке, Звірковське, Ладижинське, Сушківське і Уманське), загальні запаси становлять орієнтовно 5105 м3. Усі вони, за виключенням Городецького, є сировинною базою для цегляних заводів.

В районі є 3 ботанічні заповідники: Собківський площею 1,8 га, Степківський – 4,5 га, Юрківський – 3,5 га. 1 ботанічний заказник “Журбинка” площею 5 га у селі Ятранівка; пам’ятка природи – віковічний дуб, що займає площу 0,01 га та дендропарк “Дружба” площею 3 га в с. Паланці.

2.3. Демографія та трудові ресурси

Станом на 01.01.2016 року чисельність наявного населення району складає 42908 осіб, з яких міського – 2245, сільського – 40663 жителів. Щільність населення складає 31 осіб/кв.км.  Загальний рівень народжуваності складає (10,7 відсотка) нижчий від середнього по Україні (11,1 відсотка ), але вищий ніж по Черкаській області (9,6 відсотка), а рівень смертності (20,3 відсотка) – вищий як в порівнянні з обласними (16,2 відсотка) так і в порівнянні з показниками країни (14,6 відсотка). Визначальним фактором  зменшення чисельності населення є природне скорочення населення, за даними Всеукраїнського перепису частка українців в етнічному складі району складає 98 відсотків, тобто район є мононаціональним.

Статева структура населення характеризується статевою перевагою жінок над чоловіками. Згідно статистичних даних у 2015 році кількість жінок складало 22475 (52,4 відсотка від загальної кількості постійного населення), чоловіків – 20433 осіб (47,6 відсотка).

2.4.Інфраструктура.

Район з’єднаний з обласним центром та іншими містами і селами розгалуженою мережею автомобільних шляхів. На території району нараховується біля 1256 км доріг, у т.ч. доріг комунальної власності – 863 км.

Через Уманський район проходять 2 міжнародні автодороги (М 05 та М 12), 1 національна (Н 16), 1 регіональна (Р 71), 2 територіальні (Т 02 02 та Т 24 16) та автодороги місцевого значення. Автодороги обслуговуються філією “Уманський райавтодор” та філією “Уманська ДЕД”.

У населених пунктах району в наявності – 136 зупинок громадського транспорту, із них 52 зупинки капітальні.

Для учасників дорожнього руху на автодорозі Умань – Черкаси в адміністративних межах Доброводівської сільської ради та на автодорозі Ямпіль – Бершадь у адмінмежах Томашівської сільської ради розміщено зони відпочинку.

2.5 Житлово-комунальне господарство.

В Уманському районі діє 6 підприємств, що надають послуги з водопостачання та водовідведення, з яких 4 сільські комунальні підприємства, 2 – приватні підприємства: КП “Ладижинське комунальне підприємство” (с.Ладижинка); КГ “Колодистенське комунальне господарство” (с. Колодисте); КП “Сільське комунальне підприємство “Дмитрушки” (с. Дмитрушки); КП “Бабанське комунальне господарство” (с. Бабанка); Дочірнє підприємство “Білогрудівка” (с. Піківець); ТОВ “Білогрудівське” (с. Піківець).

Водопостачання в більшості населених пунктів здійснюється з підземних джерел. У 39 населених пунктах змішані системи водопостачання. Два  населених пункти користуються міськими мережами м. Умань – Родниківка, Піківець. Водопостачання Уманського району здійснюється сільськими та відомчими водогонами, якими охоплено 36,5 відсотка населення та артезіанськими свердловинами і криницями – 63,5 відсотка населення.

Загальна протяжність водопровідних мереж  по району – 319,5 км.

Протягом 2015 року проведено будівництво водогону у с. Городниця  протяжністю   1,4 км на суму 370 тис. грн. за кошти ТОВ “Новий світ – Агро”.

У с. Полянецьке проведено заміну 220 м/п вуличного водогону на суму 18 тис. грн.

У с. Юрківка проведено реконструкцію водогону протяжністю 9 км за рахунок коштів ТОВ “Агроплант” – 300 тис.грн. та коштів місцевого бюджету – 458 тис. грн.

Проведено капітальний ремонт водогону у с. Сушківка (заміна 2,9 км вуличного водогону, заміна насоса, ремонт башти) на загальну суму  425,2 тис.грн.

На території району в наявності є одна очисна споруда на території  Бабанської селищної  ради.

Централізоване водовідведення є у селищі Бабанка (протяжність мереж – 2,5 км) та у мікрорайоні “Білогрудівка” (протяжність мереж – 3,5 км.)

На сьогодні в районі не зареєстровано об‘єднань співвласників багатоквартирних будинків.

На території району нараховується 642 км мереж вуличного освітлення. Всього на території  району відновлено 606 км або 94,4 відсотка.

Протягом 2015 року на території району відновлено 13 км вуличного освітлення у 4 населених пунктах: с. Ладижинка, с. Максимівка, с. Острівець,           с. Старі Бабани на суму 431,1 тис. грн.

У населених пунктах: Громи, Дубова, Іванівка, Паланка проведено заміну ламп вуличного освітлення за рахунок залучення спонсорських коштів.

2.6 Будівництво.

У 2015 році у районі прийнято в експлуатацію житлових будинків загальною площею 4360 кв.м, що у 2 рази більше, ніж у 2014 році.

Усе житло збудовано індивідуальними забудовниками в одноквартирних будинках.

За характером будівництва обсяг прийнятого в експлуатацію житла розподілився таким чином: за рахунок нового будівництва – 3850 кв.м, новостворена площа за рахунок реконструкції – 510 кв.м.

За звітний період прийнято в експлуатацію 34 будинки.

Загальна площа одного будинку в середньому по району становила 119,74 кв.м.

2.7.   Сфера освіти.                                                                              

        Існуюча у районі мережа навчальних закладів гарантує конституційне право кожного громадянина на доступність до якісної освіти. В районі функціонує 40 загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчається 3450 дітей шкільного віку, зокрема: 3 НВК І ступеня, 6 НВК І-ІІ ступенів, 13 НВК І-ІІІ ступенів, 1 ЗОШ І-ІІ ступенів, 17 ЗОШ І-ІІІ ступенів.

У районі збережено мережу дошкільних навчальних закладів, зміцнено матеріально-технічну та навчально-методичну базу, поліпшено якість освіти, забезпечено особистісне зростання кожної дитини з урахуванням її індивідуальних психічних і фізичних особливостей. Система дошкільної освіти у районі – це 21 дошкільний навчальний заклад та 22 дошкільних підрозділи у навчально-виховних комплексах. Дошкільною освітою охоплено 1406 дітей, що становить 68,5 відсотка від загальної кількості дітей 1-6 років, що проживають в районі. Охоплення дітей від 3 до 6 років становить 100 відсотків.  1182 дитини виховується у дошкільних навчальних закладах та навчально-виховних комплексах віком від 3-х до 6 років.

У районі створено умови для здобуття загальної середньої освіти кожною дитиною шкільного віку. Профілізація старшої школи дає змогу пізнати себе і максимально розвивати свої нахили, природні задатки, здібності, здобути освіту, яка відповідала б реаліям сучасного життя. Значною складовою у виборі профілю навчання є організація допрофільного навчання  в 8-9 класах шляхом поглибленого вивчення окремих предметів.

При виборі профілю навчання адміністраціями закладів освіти враховується не лише матеріально-технічна, навчально-методична база, а й побажання учнів та батьків, профорієнтаційні дослідження психологічної служби школи. Профільним навчанням охоплено 77 відсотків учнів 10 – 11 класів.

Cуттєвим показником підвищення якості освіти є ефективне впровадження інформаційно-комунікативних технологій. Тому усі загальноосвітні заклади  мають комп’ютерну техніку, підключені до мережі Інтернет, користуються електронним зв’язком, мають веб-сайти. Всього у школах району налічується 50 навчальних комп’ютерних комплексів, 601 комп’ютер, 5 портативних проекційних комплексів, 6 інтерактивних дошок  та 20 проекторів.

Доступність освіти тісно пов’язана з можливостями регулярного безоплатного підвезення дітей. До місця навчання та у зворотному напрямку підвозиться 390 учнів з–26-ти населених пунктів сільської місцевості. П’ятнадцять шкільних автобусів – обслуговують 42 навчальних заклади.

У районі функціонує два позашкільних навчальних закладів – центр дитячої та юнацької творчості (вихованців – 1199 осіб) та дитячо-юнацький  клуб фізичної підготовки (вихованців – 329 осіб). На базі навчальних закладів  ЦДЮТ організовано роботу 70 гуртків,  ДЮКФП – 20 гуртків. Це дає  можливість вихованцям проявити себе в різних напрямках творчості: художньо-естетичному,декоративно-прикладному,еколого-натуралістичному, туристсько-краєзнавчому, гуманітарному, спортивному.

Навчально-виховний процес у навчальних закладах  району забезпечують – 1354 працівників, у тому числі: педагогічних працівників – 700, спеціалістів – 31, обслуговуючого персоналу – 623 особи.

Задовольняє  потреби учнів 10-11 класів (10 ЗНЗ, 152 учня) у отриманні професії і кваліфікації відповідно до здібностей Рижавський міжшкільний  навчально – виробничий комбінат.

Будівлі освітнього фонду, в основному, перебувають у задовільному технічному стані.

У зв’язку з демографічними процесами, зменшенням учнівського контингенту відбувається процес  реорганізації навчально-виховних закладів. Однак, проблема малокомплектних шкіл, наслідком якої є диспропорція у фінансуванні навчальних закладів, залишається. Тому питання оптимізації  їх мережі залишається актуальним і надалі.

2.8 Охорона здоров’я.

Медична допомога жителям Уманського району надається на первинному та вторинному рівнях.

Надання первинної медичної допомоги забезпечує КЗ “Уманський районний центр первинної медико-санітарної допомоги”, до складу якого входить 42 фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, 12 амбулаторій загальної практики сімейної медицини.

Вторинну медичну допомогу забезпечує Уманська центральна районна лікарня, стаціонарні відділення якої розраховані на 215 ліжок. В лікарні функціонують наступні відділення:

– терапевтичне на  40 ліжок;

– інфекційне на 30 ліжок (дорослих -15, дитячих – 15);

– хірургічне на 30 ліжок (в т.ч. отоларингологічні – 5, урологічні – 5);

– травматологічне на 30 ліжок (в ч. нейрохірургічних – 5);

– пологове на 15 ліжок;

– гінекологічне на 20 ліжок;

– неврологічне на 30 ліжок;

– педіатричне на 20 ліжок;

– поліклінічне відділення на 250 відвідувань за добу, денний стаціонар на 22 ліжка, підрозділи та  кабінети   усіх спеціальностей згідно положення  про медичний заклад другого рівня.

В стаціонарних відділеннях центральної районної лікарні у 2015 році проліковано 8489 хворих, ними проведено 80775 ліжко/днів (99,9 відсотка до плану), середній термін перебування хворого на ліжку становить 9,3. Робота ліжка – 367,1. Кількість операцій в стаціонарі – 1878, в поліклінічному відділенні – 1389.

На амбулаторно-поліклінічному прийомі здійснено 281570 відвідувань.

Показник загальної захворюваності становить 18496,7 на 10 тис. населення, первинної – 5994,9 на 10 тис. населення.

Витрати на 1 жителя склали  513,50 грн. (2014 – 411,84). Вартість ліжко-дня склала 283,20 грн. (221,20 грн.), в т.ч. по медикаментах – 17,50 грн. (2014 – 12,82 грн.), на харчування – 21,77 грн. (2014 – 11,52 грн.).

Кадрове забезпечення:

Кількість лікарських посад становить: штатних – 78,50, зайнятих – 66,75, фізичних осіб – 62. Укомплектованість штатних посад зайнятими – 85 відсотків, штатних посад фізичними особами – 78,9 відсотка.

Укомплектованість: штатних посад молодших медичних спеціалістів  зайнятими – 98,7 відсотка, штатних посад фізичними особами – 93,9 відсотка.

Крім того, проходить інтернатуру з подальшим працевлаштуванням в Уманську центральну районну лікарню 1 лікар анестезіолог.

Важливим моментом у вирішенні кадрової проблеми є вирішення питання забезпечення житлом  молодих спеціалістів. Відповідно районної програми “Медичні кадри” на 2012-2015 роки  для двох молодих фахівців Уманської ЦРЛ були придбані однокімнатні квартири.

Бюджет Уманської центральної районної лікарні у 2015 році становив 23187,9 тис.грн, профінансовано 22172,2 що склало – 95,6 відсотка.

На придбання лікарських засобів та виробів медичного призначення за рахунок коштів медичної субвенції та місцевого бюджету у звітному періоді профінансовано 1373,2 тис.грн., що складає 100 відсотків від плану, для виконання регіональних програм – 219,6 тис. грн.

2.9 Сфера культури.

В галузі культури району функціонує 115 закладів культури, з них:

54 клубних закладів (34 сільських Будинків культури, 19 клубів, районний центр культури і дозвілля) в даних закладах діє 307 – клубних формувань, 2417 – учасників, 272 – гуртків художньої самодіяльності, 2115 – учасників.

12 колективів мають почесне звання “народний” та 1 колектив “зразковий”, працює близько 50 майстрів декоративно-прикладного мистецтва.

55 бібліотечних (53 – сільських бібліотек, районна центральна бібліотека для дітей та бібліотека для дорослих). При бібліотеках діють 18 клубів за інтересами та 43 гуртків різнопланового спрямування.

Наступним кроком розвитку бібліотек мають стати розширення запровадження інтернет – технологій в сільських бібліотеках та інтенсивна робота Інтернет – центру при районні центральні бібліотеці.

Наразі доступ користувачів до глобальної мережі Інтернет в районі забезпечують Інтернет – центр при районній центральній бібліотеці та пункти доступу до мережі в селах: Сушківка, Ладижинка, Бабанка, Громи, Родниківка, Паланка, Гереженівка, Кочержинці.

Протягом 2015 року послугами Інтернет центру РЦБ скористались 407 осіб, з них: діти – 211, молодь – 70 осіб. Пункти доступу до мережі Інтернет у сільських бібліотеках – філіях відвідали 6690 осіб, з них 858 осіб – молодь.

Ладижинська та Бабанська дитячі музичні школи (філіали в селах Городецьке, Дмитрушки, Пугачівка, Родниківка). У музичних школах району контингент дітей складав – 191 особи, контингент викладачів –23 особи.

4 музеї (музей історії с.Ладижинка, музей – садиба К.М.Дерев’янка в с.Косенівка, музей народного побуту та етнографії в смт. Бабанка, музей І.Д.Черняховського в с.Оксанино).

Робота закладів культури спрямована виконання на державних та регіональних програм у сфері культури, відродження та розвиток народних традицій, звичаїв.

2.10 Соціальна сфера

             У сфері соціального захисту політика спрямована на підвищення ефективності державної підтримки вразливих верств населення, удосконалення надання соціальних послуг, підвищення їх якості.

Загальна сума нарахувань різних видів державних соціальних допомог протягом 2015 року склала 55,1 млн.грн., субсидій на житлово-комунальні послуги – 24,1 млн.грн., субсидій на тверде паливо та скраплений газ – 2,8 млн.грн. Пільгами на житлово-комунальні послуги скористалися 7272 особи  на 4,3 млн.грн.

На сьогодні в Уманському районі проживає 14130 громадян, які згідно з чинним законодавством користуються пільгами з оплати житлово-комунальних послуг, палива, пільговим проїздом.

Територіальний центр соціального обслуговування Уманського району утворено для здійснення соціального обслуговування та надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги за місцем проживання, в умовах тимчасового  або постійного перебування.

Різних видів соціального обслуговування та соціальних послуг потребували   3199 осіб, з них:

  • відділенням соціальної допомоги вдома – 1346 осіб,
  • стаціонарним відділенням – 20,
  • відділенням грошової та натуральної допомоги – 511,
  • відділенням соціально-побутової адаптації – 1322.

Обслуговано територіальним центром – 3054 особи, що становить  95 відсотків від потребуючих, з них:

  • відділенням соціальної допомоги вдома – 1201 особа,
  • стаціонарним відділенням – 20 осіб,
  • відділенням грошової та натуральної допомоги – 511 осіб,
  • відділенням соціально-побутової адаптації – 1322 особи.

2.11 Промисловий потенціал.

Промисловість Уманського району представлена 4 підприємствами: ПАТ ,,Старобабанський гранітний кар’єр”, Підприємство Старобабанської виправної колонії № 92, ПрАТ ,,Світ меблів – Україна”, ТОВ ,,Уманський гранкар’єр”. У розрізі видів економічної діяльності основу промисловості району становить меблева галузь – 81,4 відсотка та добувна промисловість – 4,8 відсотка.

Протягом 2015 року промисловими підприємствами району вироблено продукції в оптових порівняних цінах на суму 259,8 млн.грн., що на 75 млн.грн. або на 40,6 відсотка більше ніж у 2014 році.

Реалізовано промислової продукції на 255,5 млн.грн., що більше відповідно на 72,5 млн.грн.  або на 39,8 відсотка більше  2014 року.

У розрахунку на одну особу населення обсяг реалізованої продукції за 2015 рік склав 5899,9 грн., що на 1703,6 грн. або на 40,6 відсотка більше показника за 2014 рік.

В загальному обсязі реалізації  питома вага продукції ПрАТ “Світ меблів – Україна” склала 87,6 відсотка, підприємства Старобабанської виправної колонії № 92 відповідно 3,9 відсотка, ТОВ “Уманський гранкар’єр” – 3,8 відсотка, ПАТ “Старобабанський гранітний кар’єр” –  4,7 відсотка.

 2.12 Агропромисловий комплекс

Основу економіки Уманського району традиційно складає сільськогосподарськевиробництво з спеціалізацієюпо вирощуванню зернових та технічних культур.

Основними виробниками сільськогосподарської продукції є 34 великотованих підприємств, які обробляли 60,5 відсотка орних земель району (64 тис. га ріллі).  Крім того, на 9,7 тис. га ріллі здійснюють виробничу діяльність 71 фермерське господарство,  особисті селянські господарства мають в обробітку більше 23,5 тис. га ріллі.

Всіма категоріями господарств протягом останніх трьох років виробництво зернових культур складає більше 300 тис.тонн зерна, що складає 8,1 відсотка загальнообласного виробництва збіжжя. В розрахунку на одного жителя району виробляється 7 тонн зерна. Загальне виробництво зернових продовольчої групи за 2015 рік склало 162 тис. тонн в заліковій вазі.

Протягом 2010–2015 років в районі спостерігається поступове відродження галузі плодівництва та горіхівництва за новими техгологіями.

В районі обліковується 57,6 га садів, в тому числі зерняткових 55,6 та          2 га кісточкових. Крім того посаджено 57,1 га горіхоплідних культур.

Великий потенціал маємо у виробництві овочевої продукції закритого типу. Гордістю Уманщини є ПОСП “Уманський тепличний комбінат” де виробляється більше 10 тис. тонн томатів і огірків.

Другою важливою галуззю сільського господарства є галузь тваринництва, в якій не тільки виробляються необхідні людині продукти харчування, але й має соціальний аспект. Адже без розвитку галузі не можна вести мову про працевлаштування людей села, гарантоване вкладення рослинницької продукції, а ще виробництво органічних добрив.

Поголів’я ВРХ утримуване в агроформуваннях на 1 січня 2016 року становить 5387 голів, в тому числі: корів 2109 голів, з них м’ясного напрямку 127 голів. Поголів’я свиней складає 7051 голова.

За результатами роботи галузі молочного скотарства за 2015 рік можна відмітити характерні ознаки нарощування продуктивності худоби, так надій на корову склав 4691 кг, що на 1,8 відсотка більше у порівнянні показника 2014 року. Валовий надій за звітний період склав 10413 тонн, що на 3,4 відсотка більше виробництва за 2014 рік.

Вирощено худоби в живій вазі за 2015 рік 1175,3 тонн, з яких 668,9 тонн ВРХ, 502,4 тонн свиней.

В 2015 році ТОВ “Агроплант” введено в експлуатацію інвестиційний проект європейського типу по вирощуванню кролів загальною потужністю 50 тис. голів на рік.

Протягом 2016 року планується завершення реалізаціїінвестиційного проектуТОВ “АПК  Насташка”  з впровадження свинокомплексу загальною потужністю вирощування 15 тис. голів на рік.

                                 2.13 Інвестиційна діяльність.

Головним напрямом інвестиційної політики в районі є створення сприятливих умов для подальшого розвитку підприємництва, сприяння діяльності суб’єктів господарювання, допомога в реалізації економічно і соціально значущих для району інвестиційних проектів із залученням усіх джерел фінансових ресурсів.

Загальний обсяг капітальних інвестицій, залучених в економіку району за 2015 рік становив 116,8 млн.грн., що на 23,7 млн.грн. або на 25,5 відсотка більше показників 2014 року.

На кожного мешканця району припало 2697,9 грн. капітальних інвестицій, що на 547,9 грн. або на 25,5 відсотка більше до відповідного періоду 2014 року.

Основні інвестиційні проекти, які реалізовано у 2015 році:

– проведено реконструкцію тваринницького приміщення ТОВ “Агроплант” с.Юрківка під кролеферму потужністю 60 тис. голів. Вартість проекту склала 5 млн. грн., створено 11 нових робочих місць.

– впроваджено інноваційну систему світлодіодного освітлення рослин на другому відділені ПОСП “Уманський тепличний комбінат”, вартість проекту склала 16 млн.грн. Даний проект дасть змогу збільшити урожайність овочів на 50 відсотків.

2.14 Зовнішньоекономічна діяльність

Загальний обсяг експорту товарами за 2015 рік становив 10,3  млн. дол. США. Обсяг імпорту у порівнянні з 2014 року збільшився на 24,3 відсотка і становив 218,8 тис. дол. США.

Обсяг прямих іноземних інвестицій унесених в економіку району на 01.01.2016 становив 532,7 тис.дол., а у розрахунку на одну особу склав 12,4 дол. США.

2.15 Споживчий ринок

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства за січень – вересень 2015 року становив 365,3 млн. грн., що в порівняльних цінах на 9,4 відсотки менше обсягу січня – вересня 2014 року.

В розрахунку на одну особу населення обсяг роздрібного товарообороту  склав  8456,8 грн.

Інфраструктура торговельної мережі та ресторанного господарства району налічує: 179 об’єктів торгівлі, з них 144 – магазини, 27 АЗС, 41 об’єкт громадського харчування та 15 обєктів побуту.

2.16 Підприємницька діяльність

Загальна кількість суб’єктів малого бізнесу за 2015 рік по району складає 1024 в тому числі: 857 підприємців – фізичних осіб та 167 малих підприємств.

За 2015 рік надходження до бюджетів усіх рівнів від діяльності суб’єктів малого бізнесу склали 39,9 млн. грн., в тому числі від малих підприємств 32,3 млн.грн., від підприємців фізичних осіб – 7,6 млн. грн.

Частка податкових надходжень від малого підприємництва склала 23,8 відсотка.

2.17 Туризм.

Історія краю бере свій початок ще з первісного ладу. Численні археологічні  дослідження засвідчують, що давня людина з’явилася тут ще за часів пізнього палеоліту. Шість тисяч років тому землі Уманщини були осердям першої на європейському континенті хліборобської цивілізації – Трипільської культури.

На території району працює 4 музеї:

  • музей-садиба К.М.Дерев’янка в с.Косенівка, який відкрито 2 вересня 2005 року до 60-річчя закінчення ІІ світової війни;
  • Ладижинський краєзнавчий народний музей, відкрито 8 травня 1974 року,
  • музей І.Д. Черняховського в с.Оксанина, збудований на честь 70-річчя з дня народження І.Д. Черняховського у 1976 році;
  • музей народного побуту та етнографії в селищі Бабанка, відкриття якого відбулось 15 жовтня 2005 року.

Музеї відіграють важливу роль у збереженні надбань минулого, встановленні національного самоусвідомлення через постійно діючі експозиції, які містять архівні матеріали, фотоматеріали пов’язані з пам’ятниками історії, культури, архітектури в різні періоди творення нашої держави.

Справжнім центром гончарства є с.Громи.

В селі Полянецьке функціонує садиба сільського зеленого туризму ”Лялькова  хата” де можна не лише побачити найрізноманітніші види лялок – мотанок,  а й  спробувати створити під керівництвом майстрів  свій унікальний оберіг.

Одним з найцікавіших туристичних об’єктів Уманщини безперечно є водяний млин, що розташований у селі Піківець, збудований в 1893 році та являє  собою архітектурну пам’ятку району.

Розвиток сільського туризму є потенційно важливим чинником пожвавлення економічного та культурного життя в сільській місцевості Уманщини.

2.18 Фінансово-бюджетна сфера

Протягом останніх років в Уманському районі встановилась стала тенденція збільшення надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Основним завданням бюджетної політики передбачається забезпечення  подальшого росту доходів бюджету шляхом раціонального використання існуючої податкової бази через:

  • вдосконалення механізмів адміністративних податків, зборів (обов’язкових платежів) для забезпечення умов добровільного виконання платниками податків податкових вимог податкового  законодавства та упередження  виникнення (зростання) податкового боргу;
  • запровадження комплексу заходів щодо неможливості ухилень в оподаткуванні, створення системи швидкого реагування на податкові порушення;
  • розширення бази оподаткування, виведення коштів з тіньового сектору економіки, викриття схем ухилення від сплати податків, детінізацію доходів працівників;
  • наближення ставок оренди державного майна до ринкового рівня та запровадження  конкурсного відбору орендаторів.

Динаміка надходження доходів до бюджетів усіх рівнів на території району, млн.грн.

Важливою складовою соціально-економічного розвитку селищного та сільських бюджетів є надходження до бюджету розвитку. Його роль посилюється, однак на сьогодні є недостатньою, щоб мати реальний вплив на динаміку економічних процесів в районі. Крім того, відповідно до Бюджетного кодексу України в районному бюджеті відсутні джерела надходжень до бюджету розвитку.  До бюджету розвитку селищного та сільських бюджетів зараховуються кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту  та кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення.

Найбільший потенціал доходів до бюджету розвитку сконцентрований на рівні селищного та сільських бюджетів.

  1. Головні чинники та сценарії розвитку району
    • SWOT-аналіз

Стратегія розвитку  Уманського району на період до 2020 року базується на врахуванні конкурентних переваг та обмежень, які представлені у вигляді SWOT-аналізу. SWOT-аналіз – метод аналізу ситуації чи окремої проблеми, що базований на візуальному представленні та розподілі наявної інформації на чотири категорії, дві з яких містять дані щодо вже існуючих позитивних (сильних сторін) та негативних (слабких сторін) факторів, а інші дві – інформацію щодо можливостей та загроз зміни даної ситуації у майбутньому. За своїм призначенням SWOT-аналіз є інструментом для підготовки реалістичних планів дій, у яких поруч із середньостроковими стратегічними цілями будуть визначені короткострокові оперативні цілі. Досягнення цих цілей повинно, з одного боку, усунути слабкі сторони громади з одночасним посиленням її сильних сторін, а з іншого – сприяти використанню сприятливих можливостей, які можуть виникнути завдяки дії зовнішніх сил.

Сильні сторони Слабкі сторони
1.    Значні поклади корисних копалин.2.    Відкритість влади

3.    Розвинений малий та середній бізнес, бажання розширювати діяльність на території району.

4.    Наявність старопромислових зон для інвестування.

5.    Значні території високопродуктивних земель та сприятливі природно-кліматичні умови для вирощування сільськогосподарських культур.

6.     Потужна сировинна база для розвитку переробної та будівельної промисловостей.

7.    Розвинена  інфраструктура об’єктів соціальної інфраструктури.

8.    Туристичний та  культурний потенціал, наявність архітектурно-історичних споруд та пам’яток архітектури, достатній рівень культурного виховання молоді

1.    Брак власних фінансових ресурсів, значні диспропорції у розвитку територій та адміністративно-територіальних одиниць району.2.    Зношеність транспортних мереж.

3.    Низький  рівень розвитку  промисловості.

4.    Мала частка тваринницької галузі в сільському господарстві.

5.    Високий рівень зношеності та не ефективне використання комунальної інфраструктури.

6.    “Старіння” населення, низька зайнятість населення.

7.    Низька купівельна спроможність населення, низькі доходи сільських домогосподарств.

8.    Низький рівень медичного обслуговування.

9.        Недостатня поінформованість громадськості про туристичні маршрути району та нерозвиненість необхідної інфраструктури.

 

 

 

 

 

 

Можливості Загрози
1.    Залучення інвестицій.2.    Підвищення рівня енергоефективності району, пошук та розвиток альтернативних джерел енергії.

3.    Посилення міжрегіональної співпраці.

4.    Активне використання прикладних наукових досліджень та впровадження інновацій в усі сектори економіки.

5.    Підвищення енергоефективності у виробництві, житлово-комунальній та соціальній сферах.

6.    Інтенсивний розвиток туристично-рекреаційної сфери, зокрема сільського зеленого туризму.

7.   Використання виробничих незадіяних об’єктів.

8.   Підвищення рівня соціально-економічного розвитку села.

9.   Розвиток тваринництва за рахунок мотивації особистих селянських господарств, кооперативів та середніх господарств.

10.   Децентралізація системи управління та розширення власних повноважень органів місцевого самоврядування.

1.    Політична нестабільність у державі.2.    Зростання цін на енергоносії.

3.    Висока вартість позичкових коштів

4.    Нестабільність курсу національної валюти.

5.    Зниження купівельної спроможності населення.

6.    Зростання рівня безробіття.

7.    Негативні демографічні тенденції (скорочення населення, висока трудова міграція за кордон, низький рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами, підвищення демографічного навантаження).

8.    Погіршення інвестиційного клімату.

9.    Погіршення стану інженерної комунальної інфраструктури.

10.  Погіршення екологічної ситуації в районі.

11.   Наявність ризиків збільшення виробничих витрат внаслідок зростання рівня зношеності техніки, переважання використання застарілих технологій, збільшення вартості невідновлюваних природних ресурсів у структурі собівартості виробництва вітчизняної сільськогосподарської продукції.

12.  Недостатнє та неефективне державне фінансування системи охорони здоров’я, освіти.

13.  Військові дії на сході України.

14.  Загальне погіршення соціально-економічної ситуації у країні.

15.  Зростання депресивності регіону, окремих його територій.

 

  • SWOT – матриця району

3.3. Порівняльні переваги, виклики і ризики в Уманському районі

Порівняльні переваги

(визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

  1. Наявність покладів корисних копалин, зокрема каміння будівельне, суглинки, глина, пісок та інше, що дає можливість для розвитку видобувної промисловості, розвитку виробництва будівельних матеріалів.
  2. Наявність значних територій високопродуктивних земель та сприятливих природно-кліматичних умов для вирощування сільськогосподарської продукції, дають змогу розвитку сільського господарства. Наявність сільськогосподарської сировини сприяє розвитку переробної та харчової промисловості. Наявність відходів від сільського господарства сприяє розвитку виробництва альтернативної енергії.

3.Наявність старопромислових зон для інвестування. На території району знаходяться старопромислові зони, зокрема на базі колишніх промислових підприємств, що може бути привабливим для інвесторів та полегшить будівництво нового промислового об’єкту.

  1. В Уманському районі є достатній туристичний та культурний потенціал, наявні архітектурно-історичні споруди та пам’ятки архітектури, достатньо культурний розвиток населення, що підсилюється мононаціональним складом населення. Використання туристичного потенціалу здатний максимально задовольнити потреби населення та комплексний розвиток туристичної сфери, розвинути передумови для активного залучення вітчизняних та іноземних інвестицій.

5.Достатня частка економічно активного населення та наявна пропозиція робочої сили. В Уманському районі понад 20 тисяч економічно активного населення та наявний ринок праці, велика частка людей з спеціальною та вищою освітою.

Виклики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей)

  1. Децентралізація системи управління та розширення власних повноважень органів місцевого самоврядування може компенсувати недостатність власних фінансових ресурсів та диспропорції у розвитку територій, поліпшенню соціальної інфраструктури в селі та наближення послуг до людей.
  2. Залучення інвестицій може допомогти у вирішенні екологічних проблем, сприятимуть розвитку промисловості в районі, покращити рівень придорожнього сервісу, стимулювати розвиток сільськогосподарської сфери, особливо в галузі тваринництва, дасть можливість застосовувати новітні технології в усіх сферах господарювання.
  3. Підвищення рівня енергоефективності району. В Уманському районі достатньо природних ресурсів для пошуку альтернативних видів опалення, що в свою чергу вирішить екологічні проблеми та забезпечить зниження залежності від природного газу як для населення так і для підприємств. За умов великої кількості земель та сприятливих умов існує можливість для вирощування енергоємних культур.
  4. Підвищення рівня соціально-економічного розвитку села. Розвиток промисловості та сільського господарства забезпечить збільшення попиту на робочу силу, що в свою чергу змінить тенденцію до відтоку робочої сили з сільської місцевості та підвищенню рівня доходу населення і його купівельної спроможності, а це в свою чергу, дасть можливість збільшити обсяги реалізації продукції місцевих виробників на власних ринках збуту.

Ризики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз)

Однією з слабких сторін Уманського району, є посилення диспропорцій між адміністративно-територіальними одиницями. Зокрема це відображається на розвитку інфраструктури населених пунктів, доходами населення, рівнем безробіття, функціонування закладів охорони здоров’я та освіти. Загальне погіршення ситуації може бути як наслідок нестабільності політичної ситуації,  скорочення населення, великого ступеню міграції, відтоку кваліфікованих кадрів, військовими діями на Сході, нестабільного курсу валюти тощо.

  1. Недостатнє фінансування закладів охорони здоров’я, освіти, погіршення умов транспортного сполучення та стану доріг, призведе до “старіння населення” та занепаду сіл.
  2. Занепад промисловості та тваринництва в районі може посилитись, що в свою чергу призведе до зниження економічного потенціалу району, внаслідок погіршення інвестиційного клімату, збільшення рівня виробничих витрат внаслідок зростання рівня зношення техніки, збільшенню вартості невідновлюваних природних ресурсів. Крім того, розширення доступу європейських товарів на ринки України створюватиме конкурентну загрозу для місцевого виробника, що також вплине на зростання економічних диспропорцій між галузями народного господарства. Регіон має слабо розвинуте, дрібнотоварне агровиробництво, значна частина видів агропродукції не відповідають стандартам ЄС. В умовах економічного  зближення з ЄС існує ризик занепаду ряду сільськогосподарських виробництв через низьку конкурентоспроможність і відсутність підтримки з боку держави.
  3. Інновації є невід’ємною частиною соціально-економічного та технічного прогресу будь-якої території. На жаль, саме цьому аспекту приділяється недостатньо уваги в діяльності бізнесових, комунальних та приватних структурах. Що, безумовно, спричинено бажаннями виробників для отримання існуючого прибутку, а не вкладанням коштів у новітні технології, в енергозбереження, оскільки це не дає миттєвого результату. Крім того, втрата кваліфікованих кадрів призводить до послаблення інтелектуального потенціалу регіону. Ще один фактор, який негативно позначається на інноваційній активності господарського комплексу регіону – це висока вартість позичкових коштів та нестабільний курс національної валюти.
  4. Високий рівень зношеності та не ефективне використяння комунальної інфраструктури, зниження роботи очисних споруд може посилити проблеми щодо поводження з відходами, зокрема зберігання та переробки хімічних засобів захисту рослин та збирання і утилізація твердих відходів, погіршення санітарного стану значної кількості водних об‘єктів, придорожніх та лісових смуг, створенню стихійних звалищ.
  5. Існує значний ризик зниження рівня доходів домогосподарств, а відтак зменшення платоспроможного попиту та ріст соціальної напруги.

             4.Місія та стратегічне бачення розвитку Уманського району.

Стратегічне бачення розвитку Уманського району  обговорювалося на розширеному засіданні робочої групи з розробки Стратегії розвитку Уманського району  у вересні  2015 року. За результатами обговорення, виходячи з матеріалів дослідження соціально-економічного стану району,  працівників органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади було сформульовано Стратегічне бачення майбутнього району.

Стратегічна місія:

Стратегічне бачення розвитку Уманщини

Стратегічне бачення досягатиметься через досягнення стратегічних цілей:

 

Стратегічна ціль 1 Стратегічна ціль 2 Стратегічна ціль 3 Стратегічна ціль 4
 Розвитокекономічного

потенціалу

регіону

Розвиток сільських територій  Розвиток людського капіталу  Екологічна безпека та збереження довкілля 

 

Обрані стратегічні цілі будуть реалізовані через систему операційних цілей. В умовах планування розвитку такого складного, багатовекторного утворення як район, передбачається визначення операційних цілей, завдань для окремих територій –  селищ, сіл.

 5.Стратегічні, операційні цілі та завдання

Структура стратегічних, операційних цілей та завдань Стратегії розвитку Уманського району  до 2020 року

Стратегічні цілі Операційні цілі Завдання
1.Розвиток   економічногопотенціалу    регіону 1.1. Зростанняконкурентоспроможності

економіки сільських населених пунктів

 

1.1.1. Просування потенційних можливостей периферійних сільських населених пунктів1.1.2. Модернізація промислових виробництв на новій технологічній базі

1.1.3. Сприяння створенню несільськогосподарського

підприємництва у периферійних сільських населених пунктах

1.2. Стимулювання розвиткумалого та середнього

бізнесу

1.2.1. Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва
1.3. Підвищенняенергоефективності в усіх

секторах

1.3.1. Стимулювання заходів з енергозбереження
   2.Розвиток сільських територій 2.1. Підвищення рівняефективності виробництва в

аграрному секторі

2.1.1. Технологічне переоснащення діючих тастворення високотехнологічних нових

підприємств виробництва та переробки с/г

продукції

2.1.2. Підтримка розвитку фермерства.

2.1.3. Стимулювання нетрадиційних видів

агровиробництва

2.1.4. Розвиток органічного землеробства та

виробництва продуктів харчування

2.1.5. Покращення доступу агровиробників до

ринків збуту

2.2. Розвиток сільських територій та перифирій навколо селищ 2.2.1. Розвиток сучасних форм кооперації ваграрному секторі

2.2.2. Підтримка розвитку неаграрних видів

бізнесу у сільських територіях

2.2.3. Сприяння самозайнятості у сільській

місцевості

2.2.4. Розвиток медичної допомоги в сільських

територіях у рамках медичної реформи

2.3. Комплексний розвитоктериторій в інтересах

територіальних громад

2.3.1. Підтримка взаємодії громад з метою вирішення спільних проблем2.3.2. Формування механізмів залучення мешканців для вирішення місцевих проблем, сприяння створенню органів самоорганізації населення, покращення доступу до публічної

інформації

2.3.3. Розвиток інфраструктури сіл та селищ

2.3.4. Поліпшення житлових умов населення

2.3.5. Підтримка розробки містобудівної документації та впровадження нових технологічних можливостей для ведення містобудівного кадастру

3.Розвиток людського капіталу  3.1. Покращенняздоров’я та продовження

тривалості активного

періоду життя людини

3.1.1. Створення діючих механізмів мобілізації мешканців до вирішення місцевих проблем3.1.2. Формування громадського несприйняття

алкоголізму, наркоманії, інших шкідливих звичок

3.1.3. Покращення якості соціального обслуговування громадян та реабілітації людей з обмеженими можливостями

3.1.4. Розвиток масової фізичної культури та спорту серед усіх категорій населення

3.2.Удосконалення управління регіональним розвитком 3.2.1. Удосконалення структури управліннярегіональним розвитком

3.2.2. Покращення інструментів взаємодії

громад для спільного вирішення проблем

4.Екологічна безпека та збереження довкілля 4.1.Покращення управління відходами  4.1.1. Сприяння зменшенню захоронення твердих побутових відходів4.1.2. Збільшення обсягів утилізації промислових відходів та повне очищення району від невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (відходів пестицидів)
4.2. Покращення стану водних об’єктів  4.2.1.Створення водоохоронних зон4.2.2. Зменшення обсягів скиду забруднених стічних вод та покращення якості питної води

 

5.1 СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ

  1. Розвиток економічного потенціалу регіону
Стратегічна ціль 1. Розвиток економічного потенціалу регіону
Операційна ціль 1.1 Операційна ціль 1.2 Операційна ціль 1.3
Зростанняконкурентоспроможності

економіки сільських населених пунктів

Стимулювання розвиткумалого та середнього

бізнесу

Підвищенняенергоефективності в усіх

секторах

 

Діяльності в рамках стратегічної цілі 1. “Розвиток економічного потенціалу регіону” кореспондуються зі стратегічними цілями 2. “Розвиток сільських територій” та 3. “Розвиток людського капіталу”.

Очікується, що реалізація стратегічної цілі 1 у середньостроковій перспективі призведе до таких результатів:

– створення нових  виробництв та інноваційних підприємств.

– залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій до регіональної економіки;

– створення нових робочих місць;

– підвищення доходів населення;

– розвинутий малий і середній бізнес;

– зменшено енергетичну залежність району;

– розширення експорту;

– розширення обсягів використання туристичних ресурсів та підвищення привабливості об’єктів та місць, які мають туристичний потенціал;

– розроблення нових туристичних продуктів, розвиток інфраструктури та сфери послуг навколо конкретних об’єктів та пам’яток.

Зважаючи на зовнішні чинники основними загрозами в економічній сфері для району є:

  • підвищення рівня зносу основних засобів на більшості підприємств, в

умовах скорочення зовнішніх та внутрішніх інвестиційних ресурсів;

– подальше поглиблення диференціації розвитку  населених пунктів  району через низьку мотивацію до розвитку малого та середнього бізнесу;

– скорочення чисельності населення сільських населених пунктах  району, які не мають яскраво виражених інвестиційних переваг;

– скорочення кількості робочих місць у промисловості та сільському господарстві через нестабільність ринків збуту та зростання вартості імпортних енергоносіїв.

Таким чином, залучення інвестиційного ресурсу, проведення політики стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу, сприяння розвитку експортних можливостей разом із підтримкою місцевого виробника на внутрішньому ринку сприятимуть досягненню стратегічної цілі.

 ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 

1.1. Зростання конкурентоспроможності економіки сільських населених пунктів.

Основними причинами наявності найбільших абсолютних відхилень значення показників є  недостатні обсяги залучення інвестицій у розвиток сільських населених пунктів.

Очікувані результати:

– розвиток економічного потенціалу у сільських населених пунктах району за рахунок реалізації нових інвестиційних проектів;

– підвищення рівня доходів  сільського населення;

– створення нових робочих місць у результаті реалізації інвестиційних

проектів;

– створення умов для самозайнятості населення;

– покращення інфраструктурного забезпечення населених пунктів.

Індикатори:

– обсяг залучених інвестицій;

– темп зростання /зменшення населення в сільських населених пунктах району;

– кількість робочих місць у в сільських населених пунктах району;

– кількість реалізованих інвестиційних проектів у в сільських населених пунктах району;

– навантаження на одне вільне робоче місце у  сільських населених пунктах району;

– динаміка зростання заробітної плати  в сільських населених пунктах району.

 

Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів
1.1.1. Просування потенційних можливостей периферійних сільських населених пунктів  1.1.1.1. Поширення інформації про інвестиційну привабливість сільських населених пунктів.1.1.1.2. Забезпечення презентації на інвестиційних та економічних форумах інвестиційних проектів, які передбачається реалізувати у населених пунктах району.

1.1.1.3. Покращення транспортної доступності населених пунктів .

1.1.1.4. Сприяння будівництву житла та розвитку житлово-комунальної сфери у населених пунктах

району.

1.1.1.5. Будівництво, реконструкція, капітальний та поточний ремонти автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури.

1.1.2. Модернізація промислових виробництв на новій технологічній базі  1.1.2.1. Випуск нових видів конкурентоспроможної продукції.1.1.2.2. Формування системи правової, кадрової та інформаційної підтримки інноваційної діяльності
1.1.3. Сприяння створенню несільськогосподарськогопідприємництва у периферійних сільських населених пунктах 1.1.3.1.  Розвиток побутового обслуговування у сільській місцевості, в тому числі через самозайнятість населення1.1.3.2. Створення заготівельних пунктів лікарських трав, дикоростучих плодів, ягід, грибів та сільськогосподарської продукції

1.1.3.3. Виготовлення сувенірної продукції, виробів народних  ремесел та  художніх промислів

 ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ

1.2. Стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу.

Стан розвитку малого і середнього бізнесу (далі – МСБ) є індикатором рівня господарської активності мешканців регіону, з одного боку, та оцінкою підприємницького клімату в області- з іншого .

МСБ виконує важливі функції в економіці регіону, зокрема:

– формує конкурентне середовище;

– створює додаткові ланцюжки вартості;

– створює робочі місця;

– забезпечує зайнятість та самозайнятість населення;

– забезпечує розвиток місцевих господарств і ринків;

– забезпечує податкові надходження до місцевих бюджетів.

На сьогодні проблемними питаннями розвитку малого і середнього бізнесу в регіоні є:

– недостатнє або відсутнє фінансування програм підтримки, розвитку малого підприємництва;

– високі відсоткові ставки для суб’єктів підприємницької діяльності;

– низький рівень розвитку малого підприємництва у виробничій сфері, галузі переробки та послуг, і його зосередженість у посередницьких секторах економіки;

– недостатній рівень інфраструктури підтримки підприємництва;

– незадовільний стан професійної підготовка кадрів для малого бізнесу;

– відсутність стартового капіталу для започаткування бізнесу та брак обігових коштів для розвитку бізнесу.

Очікувані результати:

– ефективне функціонування центрів надання адміністративних послуг;

– спрощення дозвільних процедур для суб’єктів малого і середнього підприємництва;

– безумовне дотримання норм регуляторного законодавства;

– розширення та удосконалення мережі об’єктів інфраструктури підтримки

малого і середнього підприємництва;

– надання фінансово-кредитної, інформаційно-консультаційної підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва.

Індикатори:

– кількість суб’єктів малого та середнього підприємництва на 1 тис. осіб

наявного населення;

– кількість найманих працівників у суб’єктів малого та середнього підприємництва;

– кількість створених нових робочих місць суб’єктами малого та середнього підприємництва;

– обсяг податкових надходжень від діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва до бюджетів усіх рівнів;

– обсяг коштів, спрямованих на фінансово-кредитну підтримку суб’єктів малого та середнього підприємництва.

 

Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів
1.2.1. Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва  1.2.1.1. Підтримка утворення громадських об’єднань підприємців.1.2.1.2. Проведення короткострокових семінарів для суб’єктів малого та середнього підприємництва

1.2.1.3. Надання інформаційно-консультаційних послуг з питань започаткування та ведення підприємницької діяльності незайнятому населенню

1.2.1.4. Мікрокредитування суб’єктів малого та середнього підприємництва

1.2.1.5 Залучення суб’єктів малого та середнього підприємництва до участі у міжнародних форумах, семінарах, конференціях, виставках та ярмарках

1.2.1.6.Надання інформаційної підтримки суб’єктам підприємницької діяльності щодо впровадження стандартів ISO та сертифікатів ЄС в районі.

 

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.3. Підвищення енергоефективності в усіх секторах.

Політика енергозбереження та підвищення енергоефективності в усіх сферах суспільного життя держави є важливим чинником впливу на сучасну енергетичну безпеку України, стабільного забезпечення виробництва та населення енергоносіями.

Енергозалежність України, у першу чергу, залежить від використання імпортного природного газу.

Основні загрози:

– зростання світових цін на енергоносії;

– монополізація ринку енергоресурсів і послуг;

– відсутність механізму стимулювання до впровадження енергозберігаючих заходів на законодавчому рівні.

Таким чином, демонополізація ринку енергоресурсів і послуг, модернізація існуючих потужностей та впровадження новітніх технологій із застосуванням альтернативної енергетики, запровадження механізму стимулювання до впровадження енергозберігаючих заходів на законодавчому рівні сприятимуть розвитку економічного потенціалу Уманського району.

Очікувані результати:

– зменшення енергетичної залежності району;

– зниження енергомісткості промислової продукції;

– зменшення обсягів енергоспоживання у бюджетній сфері.

– формування підприємств-виробників альтернативних видів палива та

енергоефективного обладнання;

– використання інноваційних технологій в сфері енергозбереження.

Індикатори:

– кількість реалізованих енергоефективних проектів;

– кількість котелень, що працюють на альтернативному виді палива;

– обсяги споживання паливно-енергетичних ресурсів в закладах бюджетної сфери;

– частка бюджетних закладів, які опалюються альтернативними до природного газу видами палива.

 

Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів
1.3.1. Стимулювання заходів з енергозбереження 1.3.1.1.Пільгове кредитування на реалізацію заходів зенергозбереження;

1.3.1.2. Використання відходів сільського господарства для виробництва відновлювальної енергії.

1.3.1. 3. Застосування енергоефективних технологій на комунальних підприємствах та в бюджетних установах територіальних громад, у т.ч. – переведення котлів,

проведення інформаційних кампаній серед населення про доцільність та економічну ефективність  застосування альтернативних видів палива та технологій.

5.2.  СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2. Розвиток сільських територій

Аграрний сектор є важливою стратегічною галуззю української національної економіки, яка забезпечує продовольчу безпеку та продовольчу незалежність як Уманщини так і  Черкащини.  Зайнятість сільського населення, сприяє створенню робочих місць, підтримує розвиток сільських територій, зберігає розселення і захищає суспільство від негативних наслідків надмірної  урбанізації.

Структура сільськогосподарського виробництва за останні 20 років зазнала значних змін, що відобразилося на якості життя мешканців сільських територій. Ціни на сільськогосподарські товари і харчову продукцію доходять до рівня розвинутих країн Європи, у той час як заняття землеробством і тваринництвом не дає значного прибутку працівникам і їх сім’ям у сільській місцевості.

Аграрний сектор на сучасному етапі не в змозі забезпечити достатню зайнятість для сільського населення. Слабкі можливості для зайнятості та занепад  соціальної  інфраструктури в сільських  місцевостях є ключовими причинами низького рівня життя і, як наслідок – відтоку та загального старіння населення, що створює додатковий тиск на міста області і прискорює занепад традиційних сіл. Село стало неперспективним для молоді і фактично вимирає – як правило, там живуть люди старшого віку.

За останні 5 років чисельність сільських жителів Уманщини скоротилась на 1200 осіб.

Село швидкими темпами втрачає культурну, соціальну та економічну інфраструктуру.

Вирішення соціальних проблем неможливе без економічного підґрунтя і розвитку виробництва. Але кінцевою метою є підвищення доходів людей і покращання рівня їх життя через розбудову сіл, створення нових робочих місць, зростання рівня заробітної плати селян.

Фактично не функціонує на селі служба побуту, закриваються підприємства торгівлі в малих і віддалених селах.

Таке становище потребує всебічного підходу до розвитку села, головним чином, за допомогою політики і втручань органів влади (обласних і місцевих), доповнених діями, які  можуть виконуватися разом з цією Стратегією.

Проаналізувавши порівняльні переваги, виклики та ризики району, а також врахувавши можливості впливу на вирішення існуючих проблем, члени робочої групи визначили, що у межах стратегічної цілі 2 “Розвиток сільських територій” першочергову увагу слід зосередити на:

– залученні відповідно до законодавства на паритетних добровільних умовах до розвитку сільських територій суб’єктів підприємництва, що здійснюють свою виробничу та іншу комерційну діяльність у сільській місцевості, або ж за рахунок продукції, виробленої в сільській місцевості;

– підтримку малих та середніх виробників сільськогосподарської продукції (обслуговуючих кооперативів, комунальних підприємств);

– спрямуванні фінансових потоків на розбудову соціальної інфраструктури сільських територіальних громад, що мають позитивні тенденції розвитку та більшу кількість сільських жителів;

–  підвищенні якості торговельного обслуговування сільського населення підприємствами споживчої кооперації;

– відновленні мережі об’єктів побутового обслуговування в сільській місцевості,

–  збільшенні чисельності суб’єктів господарювання, що надають побутові послуги на селі, та розширенні практики виїзного обслуговування сільського населення;

– забезпеченні надання в сільській місцевості якісних освітніх та медичних послуг.

Досягнення стратегічної цілі передбачається через реалізацію трьох операційних цілей:

 

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2. РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
Операційна ціль 2.1 Операційна ціль 2.2 Операційна ціль 2.3
2.1. Підвищення рівняефективності виробництва в

аграрному секторі

2.2. Розвиток сільських територій 2.3. Комплексний розвитоктериторій в інтересах

територіальних громад

 

Діяльність у межах цієї стратегічної цілі цілком кореспондується зі стратегічними цілями 1.Розвиток економічного потенціалу регіону, 3. Розвиток людського капіталу та 4. Екологічна безпека та збереження довкілля. Окремі втручання цих стратегічних цілей прямо і опосередковано сприятимуть розвитку сільських територій.

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.1. Підвищення рівня ефективності виробництва в аграрному секторі.

Існує ряд можливостей, які варто задіяти для покращення становища сільських територій.

Уманщина  має великий потенціал у розвитку сільськогосподарського виробництва, основою цього потенціалу є земельні ресурси, кліматичні умови.

Доцільно сфокусувати увагу на додаткових можливостях, які зазвичай залишалися поза увагою в традиційних адміністративних моделях управління аграрним сектором.

По-перше, слід максимально використовувати можливості розширення сезонного впливу на сільськогосподарське виробництво. Зокрема, для переходу від традиційного сільського господарства до більш складного і сучасного землеробства. По-друге, якість сільськогосподарських продуктів потрібно покращити, щоб конкурувати з якістю імпортованих закордонних продуктів. Цього можна досягнути завдяки комплексній системі надання послуг агровиробникам у сфері  розширення асортименту культур і видів рослинництва і тваринництва і, в першу чергу, малим і середнім сільськогосподарським товаровиробникам.

Важливо акцентувати увагу на дотриманні господарюючими структурами в сільськогосподарському виробництві балансу між розвитком галузей рослинництва і тваринництва для того, щоб забезпечити замкнене коло природної консолідації обох видів виробництва (виробництво природних добрив і тваринного корму має сприяти збалансованому виробництву).

Запропонована Стратегія не може нав’язувати кількість сільськогосподарських виробництв, або види продукції, які потрібно виробляти, але політика моделювання могла б покращити сучасну ситуацію.

По-третє, Стратегія призначена забезпечити платформу для організації ринків виходячи з двох аспектів:

а) фізичний ринок, де сільськогосподарська продукція збирається і пропонується покупцям ( оптова та роздрібна торгівля) ;

б) механізми співробітництва і каналів постачання, які забезпечать позиціонування сільськогосподарських виробників в ланцюгу доходів і достатнє планування виробництва.

Організаційні схеми співробітництва додатково забезпечують можливість для доступу до послуг, можливостей та фінансових ресурсів.

Розвиток сільських територій Уманського району доцільно реалізувати завдяки формуванню і збереженню робочих місць, раціональному використанню сільськогосподарських земель.

Впровадження органічного сільськогосподарського виробництва, яке узгоджується із загальноприйнятою у світі концепцією сталого розвитку, оскільки забезпечує стабілізацію та відновлення якісних параметрів земельних ресурсів. Крім того, гарантує диверсифікацію видів продовольства в країні та забезпечує населення якісними продуктами харчування, відкриває перспективу соціального та економічного зростання сільської місцевості, завдяки експорту сертифікованої продукції на світові ринки за значно вищими цінами.

Жодне із втручань у зазначенні операційній цілі не матиме ефекту без всебічного розвитку можливостей виробників і системи надання якісних послуг. Обидва фактори залежать, головним чином, від готовності місцевих органів влади підготувати і надати підтримку, а також задовольнити нагальні потреби галузі.

Очікувані результати:

– збільшення валового продукту сільськогосподарського виробництва;

– розширення асортименту сільськогосподарського виробництва;

– поліпшення доступу сільськогосподарської продукції до ринку;

– зниження можливості впливу посередників на ціни кінцевої продукції;

– надання послуг, впровадження технологій, інноваційних рішень агровиробникам;

– розбудова ланцюгів виробництва сільськогосподарської продукції;

– запровадження нових порід тваринництва та сортів рослинництва для більш ефективного розвитку сільського господарства;

– можливість сільгоспвиробників, особливо дрібних фермерських господарств, мати доступ до фінансових ресурсів, необхідних для вдосконалення технології та впровадження інновацій для ведення сільського господарства та використання нових, більш продуктивних сортів та порід.

Індикатори:

– кількість малих та середніх агровиробників;

– ефективність сільськогосподарського виробництва на 1 гектар;

– кількість належних складських приміщень для тривалого зберігання;

– кількість нових порід тваринництва та сортів рослинництва, які використовують фермери;

– сума кредитів і мікрокредитів, наданих сільгоспвиробникам;

– частка продукції органічного землеробства в загальному обсязі сільськогосподарської продукції;

– кількість сільськогосподарських підприємств з високою інноваційною складовою.

 

Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів
2.1.1. Технологічне переоснащення діючих тастворення високотехнологічних нових підприємств виробництва та переробки с/г

продукції

 

2.1.1.1. оцінка потреб та підтримка створення складських приміщень довготривалого зберігання агропродукції.2.1.1.2. розробка системи мікрокредитного фінансування сільськогосподарських товаровиробників.

2.1.1.3. створення селекційної бази для рослинництва і

тваринництва.

2.1.1.5. консультативна підтримка агровиробників з питань розробки бізнес-планів.

2.1.2. Підтримка розвитку фермерства.  2.1.2.1.розробка системи доступного кредитування фермерських господарств.2.1.2.2.навчально-консультативна підтримка розвитку ферм сімейного типу.

2.1.2.3. Підтримка розвитку тваринництва

2.1.3. Стимулювання нетрадиційних видівагровиробництва

 

2.1.3.1.надання навчально-консультативної підтримки тапроведення навчань з питань нетрадиційних видів

агровиробництва.

2.1.3.2. інформаційна кампанія та закупівля для дрібних

виробників посадкового матеріалу малопоширених видів агропродукції

2.1.4. Розвиток органічного землеробства тавиробництва продуктів харчування

 

2.1.4.1. формування культури виробництва та споживання продукції органічного сільського господарства.2.1.4.2.сприяння науковим дослідженням, навчанню і

консультуванню з питань органічного сільського

господарства (еколого-економічна оцінка доцільності й

ефективності переходу на органічне виробництво).

2.1.5. Покращення доступу агровиробників доринків збуту 2.1.5.1.створення роздрібних ринків2.1.5.2. консультативна підтримка агровиробників

з питань сертифікації продукції

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.2. Розвиток сільських територій

Шлях до відродження сільських територій можливий саме через розвиток кооперації в аграрному секторі. Розвиток кооперативного руху, створення вигідних умов для збуту сільськогосподарської продукції та розбудова соціальної інфраструктури – все це дає поштовх для економічної ініціативи у сільській місцевості.

Важливе значення для розвитку сільських територій мають неаграрні види бізнесу,  як одна з умов збереження сільського населення на цих територіях. Це такі види бізнесу, як народні промисли і ремесла, сільський зелений туризм тощо. Для розвитку та поширення таких видів бізнесу на сільських територіях необхідне створення системи навчально-консультаційної підтримки у формі спеціалізованих навчальних програм з основ підприємництва.

Іншою, не менш важливою, умовою збереження населення на сільських територіях є якісні медичні послуги.

Матеріально-технічна база лікувальних закладів потребує покращення (близько 85 відсотків діагностичної апаратури вичерпали свій ресурс), особливо на первинному рівні. Оснащеність центрів первинної медико-санітарної допомоги відповідно до табелів матеріально-технічного оснащення – у 2 амбулаторіях на 50 відсотків, по 4 ФАПах  – 8,6 відсотка.

При цьому матеріально-технічний стан жодної лікарської амбулаторії не відповідає Примірному табелю оснащеності лікувально-профілактичних підрозділів закладів охорони здоров’я, які надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.02.2012 № 132.

У типових приміщеннях розташовано 33,3 відсотка СЛА(2) та 13 відсотків ФАП/ФП(3). Централізовану подачу тепла мають 3 ФАП (13,0 відсотків), газове опалення має центральна лікарня та 1ФП, електричне опалення – 1СЛА (16,6 відсотка) та 9 ФАП/ФП (39 відсотків), котли на твердому паливі – 3СЛА (50 відсотків) , пічне опалення – 2 СДЛ/СЛА (33,3 відсотка) та 10 ФАП/ФП (43,4 відсотка).

У лікувально-профілактичних закладах сільської місцевості відсутні: фізіотерапевтичні кабінети – у 4-х сільських амбулаторіях, електрокардіографи – у 1 – му лікарському закладі.

Без санітарного автотранспорту працює 2-ві сільські лікарські амбулаторії.

Проблемним залишається кадрове забезпечення закладів охорони здоров’я, в першу чергу сільської місцевості. В районі працює 51 лікар та 186 середніх медичних працівників. Особи пенсійного віку складають 45 відсотків та 9 відсотків відповідно. Забезпеченість лікарями становить 20,7 на 10 тис. населення (Україна: забезпеченість – 41,5 на 10 тис. населення, лікарів пенсійного віку – 24,7 відсотка;). Як наслідок – високе навантаження на лікарів, які надають первинну медичну допомогу: у рай лікарні – 42 особи, у сільській місцевості – 9 при нормативі – 1 500 та 1 200 відповідно).

Показник смертності жителів району складає – 17,0, а показник народжуваності складає – 10,4. Малюкової смертності в районі у 2014 році та 1-му півріччі 2015 року не було.

Очікувані результати:

– зростання зайнятості сільського населення, створення нових робочих місць;

– підвищення рівня доходів сільського населення до рівня не нижче середнього в галузях економіки області;

-підвищення якості надання послуг населенню по обробітку землі, транспортних послуг та інших;

– реалізація сільськогосподарської продукції за прийнятними, вигідними цінами виробника;

– підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції;

– можливість виходу на вигідні ринки збуту сільськогосподарської продукції;

– підвищення доступності та якості медичних послуг у сільській місцевості.

Індикатори:

– кількість нових робочих місць;

– кількість вигідних ринків збуту;

– частка продукції, виробленої сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами в загальному обсязі сільськогосподарської продукції;

– забезпеченість лікарями первинної ланки;

– забезпеченість сімейними лікарями;

– питома вага населення сільської місцевості, охоплена профілактичними оглядами;

– норматив прибуття бригад екстреної (Швидкої медичної допомоги на місце події – у сільській місцевості (20 хвилин).

 

Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів
2.2.1. Розвиток сучасних форм кооперації в аграрному секторі   2.2.1.1.навчально-консультативна підтримка з питань створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, збутових асоціацій, переробних підприємств2.2.1.2.закупівля для кооперативів обладнання для переробки агропродукції.
2.2.2. Підтримка розвитку неаграрних видівбізнесу у сільських територіях

 

 

2.2.2.1. навчально-консультативна, матеріальна та маркетингова підтримка розвитку народних промислів у сільській місцевості.2.2.2.2. надання консультативного супроводу для особистих селянських господарств, ініціатив зі створення малих підприємств у сільській місцевості.
2.2.3 Сприяння самозайнятості у сільськіймісцевості

 

2.2.3.1. підтримка самозайнятості населення на селі, сприяння розвитку індивідуального підприємництва у сільській місцевості.2.2.3.2. посилення мотивації сільського населення до розвитку підприємництва у сільській місцевості як основної умови підвищення рівня життя населення.
2.2.4. Розвиток медичної допомоги в сільськихтериторіях у рамках медичної реформи 2.2.5.1. реорганізація фельдшерсько-акушерських пунктів у лікарські амбулаторії у населених пунктах з населенням понад 1000 осіб.2.2.5.2.закупівля обладнання та автотранспорту для сільських лікарських амбулаторій та амбулаторій загальної практики у відповідності до табелю оснащення.

2.2.5.3. введення посад дільничних та сімейних лікарів у

відповідності до нормативу в залежності до кількості

прикріпленого населення.

 

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.3. Комплексний розвиток територій в інтересах територіальних громад.

Структура сільськогосподарського виробництва за останні 20 років зазнала значних змін, що призвело до суттєвих змін у якості життя мешканців сільських територій. Приватизація земель і новий підхід до ринкової економіки не дали очікуваних результатів. Ціни на сільськогосподарські товари і харчову продукцію доходять до рівня розвинутих країн Європи, у той час, як заняття землеробством і тваринництвом не дає більшого прибутку працівникам і їх сім’ям у сільській місцевості. Натомість, фермери, особливо невеликі, зіткнулися з нестабільною ринковою ситуацією, намагаючись покращити продуктивність з використанням застарілих традиційних технологій. Брак ефективного управління в галузі тваринництва в сільському господарстві та системи планування призвели до зменшення поголів’я худоби, що спричиняє виснаження ґрунтів через відсутність достатньої кількості органічних добрив.

Внаслідок цього в районі значно зменшилась кількість робочих місць в рослинництві, адже великі підприємства мають високий рівень механізації виробництва.

Аграрний сектор не в змозі забезпечити достатню зайнятість для сільського населення. Слабкі можливості для зайнятості та занепад соціальної інфраструктури в сільських  місцевостях є ключовими причинами низького рівня життя і, як наслідок – відтоку та підвищення загального рівня старіння населення, що створює додатковий тиск на міста області і прискорює занепад традиційних сіл. Село стало неперспективним для молоді і фактично вимирає – як правило, там живуть люди старшого віку. Село швидкими темпами втрачає культурну, соціальну та економічну інфраструктуру. Таке становище потребує всебічного підходу до розвитку села.

З метою розв’язання актуальних проблем розвитку сільських територій необхідно зосередити увагу на створенні умов для реалізації інвестиційних проектів, що передбачають підвищення додаткової  вартості в сільськогосподарському виробництві і мають мультиплікативний ефект у створенні нових робочих місць відповідно до завдань щодо розвитку високотехнологічного сільськогосподарського виробництва, збільшення доходів індивідуальних домогосподарств через підтримку розвитку малого та середнього  підприємництва у сільській місцевості, подальший розвиток інфраструктури сіл та  селищ .

Очікувані результати:

– зростання економічного потенціалу сільських територій;

– диверсифікація сільськогосподарського виробництва;

– створення нових робочих місць у сільських територіях;

– підвищення сукупних доходів домогосподарств;

– зростання чисельності самозайнятого населення сільських територій;

– покращення інфраструктурного забезпечення сільських населених пунктів;

– активне залучення громадськості до вирішення питань місцевого значення через громадські слухання та консультації органів влади з громадськістю.

Індикатори:

– кількість розроблених та реалізованих місцевих проектів для розвитку

територій населених пунктів;

– обсяг залучених інвестицій у сільські території;

– кількість робочих місць на сільських територіях;

– темп зростання / зменшення населення у сільській місцевості;

– навантаження на одне вільне робоче місце у населених пунктах.

Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів
2.3.1 Підтримка взаємодії громад з метою вирішення спільних проблем.  2.3.1.1. Залучення громадськості до обговорення соціально значущих питань, що виносяться обласними та місцевими органами влади2.3.1.2. Вивчення громадської думки з соціально значущих питань в  районі

2.3.1.3.Сприяння запровадженню механізмів громадського контролю в усіх сферах діяльності органів влади та місцевого бізнесу

2.3.1.4. Забезпечення реалізації соціальних проектів, розроблених громадськими організаціями

2.3.2. Формування механізмів залучення мешканців длявирішення місцевих проблем, сприяння створенню органів

самоорганізації населення, покращення доступу до публічної інформації.

 

2.3.2.1.Сприяння створенню органів самоорганізації населення .2.3.2.2 Забезпечення наявності на сайтах районних  та місцевих органів влади необхідної для населення інформації.

3.2.2.5 Підвищення рівня відкритості органів та посадових осіб місцевого самоврядування через вільний доступ до проектів та рішень органів влади

2.3.3 Розвиток інфраструктури сіл та селищ.  2.3.3.1.Будівництво, капітальний та поточний ремонти доріг до населених пунктів.2.3.3.2. Розширення виробничої інфраструктури у сільській  місцевості .

2.3.3.3 Підвищення рівня благоустрою та комунального

обслуговування населених пунктів .

2.3.3.4 Створення збалансованої інфраструктури об’єктів торгівлі та побутового обслуговування у сільських населених пунктах .

2.3.3.5 Поліпшення житлових і соціально-побутових умов для жителів сільських населених пунктів.

2.3.3.6 Розвиток системи надання соціальних послуг сільському населенню з урахуванням потреб осіб похилого віку, самотніх осіб, ветеранів війни та праці, інвалідів.

2.3.4 Поліпшення житлових умов населення.  2.3.4.1. Виконання програм будівництва доступного житла, зокрема для забезпечення житлом молодих сімей та сімей молодих спеціалістів на селі.2.3.4.2.Реконструкція та капітальний ремонт житлового фонду із застосуванням енергозберігаючих технологій

2.3.4.3. Благоустрій населених пунктів

2.3.5. Підтримка розробки містобудівної документаціїта впровадження нових технологічних можливостей для ведення містобудівного кадастру.

 

2.3.5.1. Забезпечення розробки схем планування територій районів та генеральних планів населених пунктів . 

 

  • СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ Розвиток людського капіталу

Наріжним каменем розвитку демократичної країни є орієнтація політики держави на людину, на покращення якості життя кожного члена суспільства, на стабільне зростання людського капіталу.

Це піклування про її здоров’я, освіту, умови проживання, якісні комунальні та соціальні послуги, комфортне урбаністичне середовище, належні умови для працевлаштування, охорона природного середовища та багато інших складових, що впливають на стан людського потенціалу суспільства.

Одним з індикаторів якості людського капіталу є показники прогнозної тривалості життя людини та коефіцієнт природного приросту населення.

Починаючи з 1990-х років, має місце безперервне скорочення населення Уманщини, яке триває і по цей час, прогнозна тривалість життя населення також суттєво зменшилась.

Головною причиною такої ситуації в районі стала недостатня адаптивність місцевого населення до ринкових умов, коли закрилось багато підприємств, розпались колгоспи, зросло безробіття.

Це привело до поширення депресії  значної частини населення, в першу чергу чоловіків у сільських територіях.

Поряд з цим відбувається зміна в структурі регіональної економіки, що потребує швидкої адаптації працездатного населення до нових потреб цієї економіки і відповідної підтримки людей, які потребують перекваліфікації чи прагнуть відкрити свою справу.

До цього додається зростання асиметрії розвитку різних територій району через нерівномірне розміщення виробничих потужностей та сільськогосподарської активності на території району .

Враховуючи, що Стратегія одним із своїх завдань передбачає зменшення економічних дисбалансів, важливо створити умови для збереження системи розселення, зі збереженням та збільшенням точок розвитку економічного потенціалу, що неможливо без підтримки людського розвитку.

Одним з найбільш ефективних шляхів тут є формування впливу на покращення здоров’я людини та формування її кращої здатності адаптовуватись до умов, що змінюються, а також активізація територіальних громад, стимулювання місцевого розвитку через пошук внутрішніх ресурсів за наявності державної підтримки таких процесів. Залучення молоді, гармонізація попиту та пропозиції робочої сили, створення умов для реалізації населенням старших вікових груп свого потенціалу працьовитості може забезпечити стале економічне зростання.

Перенесення акцентування цілей стратегічного планування на розвиток

людського капіталу має привернути увагу до якості життя як індикатора конкурентоспроможності регіону та стане поштовхом до стимулювання ділової

активності та залучення інвестицій.

Проаналізувавши порівняльні переваги, виклики та ризики, врахувавши можливості впливу на вирішення існуючих проблем, у межах стратегічної цілі на досягнення високої якості життя людини, першочергову увагу слід зосередити на:

– адаптацію широких верств населення до швидких змін на регіональному

ринку праці, при цьому ключове завдання полягає в стимулюванні працевлаштування мешканців у межах власних населених пунктів та району, а не виїзду на роботу в інші;

– збільшення поінформованості мешканців щодо сучасних уявлень та стандартів цивілізованого життя – саме рівень поінформованості є визначальним у формуванні поведінки людини щодо таких питань, як: здоровий спосіб життя, культура споживання, культура харчування, екологічна поведінка тощо;

– формуванні екологічного світогляду, заходи по збереженню довкілля, очищенню забруднених територій, формування сучасних підходів вирішення проблем, пов’язаних з твердими побутовими відходам;

– залученні громадськості до вирішення житлово-комунальних проблем через посилення громадського контролю за діяльністю комунальних підприємств, пошуку сучасних підходів до проведення реформ у комунальній галузі, зростання інформованості у сфері енергозбереження;

– розвитку механізмів активізації мешканців до спільної участі у вирішенні місцевих проблем та налагодженні взаємодії громад.

Досягнення стратегічної цілі передбачається через реалізацію таких операційних цілей:

Стратегічна ціль 3. Розвиток людського капіталу
Операційна ціль 3.1 Операційна ціль 3.2
Покращення  здоров’я та продовженнятривалості активного періоду життя людини Удосконалення управління регіональним розвитком

Діяльність у рамках цієї стратегічної цілі кореспондується зі стратегічними цілями 1. Розвиток економічного потенціалу 2. Розвиток сільських територій та 4. Екологічна безпека та збереження довкілля.

Окремі втручання цих стратегічних цілей прямо і опосередковано сприятимуть розвитку людського потенціалу. Поряд з цим, діяльність у межах цієї стратегічної цілі буде доповнювати досягнення решти стратегічних цілей, оскільки в основі виконання будь-якого проекту завжди знаходиться людина.

Операційна ціль 3.1. Покращення здоров’я та продовження тривалості активного періоду життя людини

Турбота про здоров’я населення є одним із показників ставлення держави до людей, але стан справ у цій сфері викликає занепокоєння. Бюджет галузі охорони здоров’я має стійку тенденцію до збільшення, однак впродовж останніх років в районі зберігається тенденція до погіршення стану здоров’я населення, зумовлена негативними факторами соціально-економічного, екологічного та психоемоційного характеру. Така тенденція ставить перед владою та суспільством важкі завдання та нові виклики.

Одним із найважливіших завдань у зв’язку з цим є збільшення активного періоду життя громадян шляхом забезпечення умов для повноцінного фізичного розвитку, популяризації фізичної культури та спорту і здорового способу життя.

Однак, на даний час рівень фізичної культури і аматорського спорту не відповідає сучасним вимогам і не може задовольнити потреби населення. Мало уваги приділяється фізичному вихованню в сім’ях та загальноосвітніх закладах.

Не задовольняється природна біологічна потреба дітей, молоді в руховій активності, що негативно позначається на їхньому здоров’ї.

Зазначені проблеми розвитку фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи та зумовлені ними негативні соціальні наслідки не знайшли адекватного відображення в суспільній свідомості. Це призвело до значного погіршення фізичного стану працездатної частини населення, зростанню захворювань тощо.

Одним із основних заходів, що запобігає захворюванням, є пропагування серед широких верств населення здорового способу життя, неприйняття громадою паління, вживання наркотиків та алкоголю серед молоді.

Відсутність зайнятості в сільських територіях веде до зростання надмірного вживання алкоголю. На фоні погіршання медичного забезпечення це посилює тенденції до втрати працездатності та смертності у значної кількості осіб працездатного віку.

Особливу вагу в умовах погіршення загального стану екології та зростання захворюваності населення є створення умов для забезпечення репродуктивного здоров’я людей. У цьому ж ключі нагальною є проблема подолання дитячої бездоглядності та безпритульності, підтримка сімей з дітьми, реформування інтернатних закладів для дітей з неблагонадійних сімей.

Очікувані результати:

– зниження темпів природного скорочення чисельності населення та переваження рівня народжуваності над смертністю;

– зниження рівня захворюваності населення за найбільш поширеними хворобами;

– стабілізація та зниження показників захворюваності на “соціальні хвороби”:  туберкульоз, наркотична та алкогольна залежність;

– організація системної реабілітаційної та спортивної роботи з особами, які

мають уроджені та набуті вади фізичного розвитку;

– задоволення індивідуальних та суспільних потреб громадян у спортивній та фізкультурній підготовці.

Індикатори:

  • показники загальної та дитячої смертності, захворюваності за основними

класами хвороб;

– показники народжуваності та смертності;

– кількість спортивних секцій, клубів, тренувальних залів;

– рівень зайнятості людей з особливими потребами.

Досягнення операційної цілі 1.1. потребує вирішення таких завдань:

Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів
3.1.1. Створеннядіючих механізмів

мобілізації мешканців до

вирішення місцевих

проблем

 

3.1.2.1.  Підтримка діяльності із запровадження механізмів місцевої демократії в територіальних громадах району.3.1.2.2.  Збереження та розвиток місцевих традицій та обрядів масового характеру, що спрямовані на солідарність місцевого населення та опорядкування місць спільного використання.

3.1.2.3.  Проведення масових спортивних заходів у

дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних

навчальних закладах.

3.1.2.4.  Проведення масових заходів, направлених на

благоустрій населених пунктів та територій.

3.1.2. Формуваннягромадського несприйняття

алкоголізму, наркоманії,

інших шкідливих звичок

 

3.1.2.1.  Проведення інформаційних кампаній про шкідливий вплив алкоголю, наркотиків та нікотину на організм людини.3.1.2.2.  Проведення в закладах освіти інформаційних заходів з питань профілактики негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищах.

3.1.2.3.  Створення благодійних консультаційно-

діагностичних центрів соціальної та психологічної

допомоги населенню.

3.1.2.4.  Профілактика захворюваності на ВІЛ/СНІД,

вживання алкоголю та наркотиків серед дітей та учнівської студентської молоді.

3.1.3. Покращенняякості соціального

обслуговування громадян та

реабілітації людей з

обмеженими можливостями

 

3.1.3.1.  Раннє виявлення і профілактичний контрольнаселення з незадовільними умовами життя і такими, що сприяють появі типових захворювань.

3.1.3.2.  Розвиток мережі будинків сімейного типу та

підтримка розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

3.1.3.3. Забезпечення соціальної адаптації вихованців інтернатних закладів.

3.1.3.4.  Впровадження ефективної системи спеціалізованих соціальних послуг для дітей та молоді з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

3.1.4. Розвиток масовоїфізичної культури та спорту

серед усіх категорій

населення

3.1.4.1. Підтримка районних  змагань і конкурсів в аматорському спорті серед дітей та дорослих.3.1.4.2. Будівництво нових та реконструкція існуючих

спортивних об’єктів.

3.1.4.3.Розширення мережі спортивних клубів, зокрема

центрів фізичного здоров’я населення.

3.1.4.4. Покращення матеріальної  бази у навчальних закладах району.

 

Операційна ціль 3.2. Удосконалення управління регіональним розвитком.    

На даному етапі у розвитку територій району посилюються численні диспропорції, спричинені відсутністю прогресу у проведенні адміністративно-територіальної реформи, децентралізації влади тощо. Ефективне управління розвитком району передбачає, насамперед, запровадження дієвого механізму координації дій районної ради, районної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування і громадськості щодо мобілізації ресурсів для реалізації Стратегії. Нагальним є постійне підвищення кваліфікації (можливо системне дистанційне навчання) спеціалістів місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які відповідають за формування і реалізацію процесів управління розвитком району, а також громадських лідерів.

Очікувані результати:

– розроблені генеральні плани та схеми забудови територіальних громад району;

-забезпечення підтримки проектів, що впроваджуються на принципах співробітництва територіальних громад або об’єднання територіальних громад;

– збільшення обсягів залучення коштів міжнародної технічної допомоги на реалізацію проектів розвитку регіону;

-забезпечення ефективної координації дій всіх гілок влади і громадськості у реалізації Стратегії;

– покращення навчальної та інформаційно-консультативної підтримки органів місцевого самоврядування і громадських організацій.

Індикатори:

– кількість публічних послуг, що надаються в електронному вигляді.

– кількість ініційованих та реалізованих спільних проектів органів місцевого самоврядування і громадськості.

– кількість проведених консультацій з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та вивчення громадської думки.

 

Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів
3.2.1. Вдосконаленняструктури управління

регіональним розвитком

3.2.1.1.вдосконалення просторового планування території району;3.2.1.2. вдосконалення системи надання адміністративних послуг та розвиток електронного урядування
3.2.2. Покращенняінструментів взаємодії

громад для спільного

вирішення

проблемних питань

3.2.2.1. створення інформаційно-ресурсних центрів доступу до соціально значущої інформації (у тому числі на базі бібліотек, соціальних установ).3.2.2.2. створення Інтернет-порталу громадських організацій з широким набором інформаційних та комунікативних функцій.

3.2.2.3.проведення консультацій з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та вивчення громадської думки

 

  • СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 4. Екологічна безпека та збереження довкілля

Функціонування комунальних підприємств обтяжене багатьма проблемами, які безпосередньо впливають на якість наданих послуг: застаріла інфраструктура та обладнання, значні експлуатаційні витрати, економічна нестабільність через невідповідність рівня цін за надані послуги економічно обґрунтованим тарифам для покриття витрат, брак фінансових ресурсів для капіталовкладень.

Накопичення твердих побутових відходів є надзвичайно важливим питанням, яке значною мірою залежить від погодних умов, пори року, ступеня благоустрою житлових будинків, рівня життя населення тощо. Збирання побутових відходів є основним завданням санітарного очищення населених пунктів і здійснюється спеціальними автомобілями. Для збирання та тимчасового зберігання побутових відходів використовуються контейнери для сміття. Питання збирання ТПВ є важливим для уникнення такого явища, як стихійне викидання сміття, оскільки тоді побутові відходи накопичуються у природних балках, ярах, долинах річок, лісосмугах. Це становить екологічну небезпеку, тому що стічні води, насичені забруднювальними речовинами, потрапляють у водні об’єкти.

Актуальним питанням на даний час є вторинне використання, переробка й знешкодження ТПВ, проте, це потребує значних фінансових вкладень. Стан сміттєзвалищ також не відповідає встановленим вимогам: відсутні свердловини для контролю забруднення підземних вод, звалища не обваловані, немає живої огорожі, під’їзні шляхи засмічені. Сортування відходів не проводиться, відсутні переносні сітчасті огорожі для затримання легких (летючих) фракцій відходів. На території району триває процес утворення несанкціонованих звалищ ТПВ, непоодинокі випадки, коли побутові відходи складуються у природних рельєфних утвореннях – балках, ярах тощо. Сучасна структура системи санітарного очищення території району недосконала.

З метою стабілізації і поліпшення стану навколишнього природного середовища передбачається здійснити заходи, спрямовані на зменшення забруднення водного басейну, поліпшення якості питної води, впорядкування поводження з твердими побутовими відходами, а також завершення утилізації непридатних та заборонених до використання пестицидів.

Очікувані результати:

– поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища (атмосферного повітря, земель і водойм) та покращення стану здоров’я населення;

– збереження водного балансу, підтримка в належному стані джерел питної води, виконання робіт з розчищення та врегулювання русел річок і водойм;

– підвищення рівня екологічної освіченості населення, попередження забруднення небезпечними відходами виробництва, нафтопродуктами та сміттєзвалищами ґрунтів, підземних і поверхневих вод та атмосферногоповітря.

Індикатори:

– рівень захворюваності населення на найбільш поширені види захворюваності, рівень природної смертності населення.

– кількість ліквідованих стихійних звалищ ТПВ, джерел забруднення повітря, підземних та поверхневих вод і ґрунтів.

– показники забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, підземних та поверхневих вод.

 

Стратегічна ціль 4. Екологічна безпека та збереження довкілля
Операційна ціль 4.1 Операційна ціль 4.2
Покращення управління відходами Покращення стану воднихоб’єктів

 

Діяльність у межах цієї стратегічної цілі кореспондується зі стратегічними цілями 1.Підвищення конкурентоспроможності регіону, 2. Розвиток сільських територій та 3. Розвиток людського капіталу.

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 4.1. Покращення управління відходами

На території району за рік накопичується близько 70 тис. т. побутових відходів. Для такої кількості необхідно щоб у кожному населеному пункті була відведена земельна ділянка під сміттєзвалище, або організований централізований вивіз на діюче сміттєзвалище. На території району виготовлені паспорти на сміттєзвалища у смт. Бабанка, с. Гереженівка, с. Гродзеве, с. Ладижинка, с. Паланка.

Роздільне збирання відходів у населених пунктах району не запроваджено.

Розроблені  та затверджені  програма та плани заходів з благоустрою та схеми санітарного очищення  населених пунктів району. Створено телефон “гарячої лінії” для повідомлення про факти порушень чинного законодавства у сфері благоустрою.

Для зменшення кількісті відходів, вирішення проблеми сміття у 2015 році, з метою надання земельної ділянки та в подальшому для будівництва комплексу по переробці та сортуванню твердих побутових відходів, розроблений та затверджений детальний план території в адміністративних межах Собківської сільської ради для розміщення даного комплексу.

Очікувані результати:

– зменшення обсягів захоронення побутових відходів та навантаження на полігони твердих побутових відходів;

– зростання в районі частки заготівлі, утилізації та використання відходів як вторинної сировини;

– повне очищення території району від невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (відходів пестицидів).

Індикатори:

– обсяг утилізованих відходів (відсотків від загальної кількості утворених відходів);

– кількість стихійних сміттєзвалищ;

– кількість невідомих, непридатних та захоронених до використання хімічних засобів захисту рослин (відходів пестицидів).

 

Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів
4.1.1. Сприяння зменшенню захоронення твердих побутових відходів 4.1.1.1. Ліквідація джерел забруднення підземних вод та земельних ресурсів (несанкціоновані звалища ТПВ).4.1.1.2. Будівництво та реконструкція полігонів для зберігання ТПВ

4.1.1.3. Впровадження нових сучасних технологій у сфері збору,сортування, транспортування та переробки ТПВ.

 

4.1.2. Збільшення обсягів утилізації промислових відходів та повне очищення району від невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (відходів пестицидів) 4.1.2.1. Забезпечення вилучення, утилізації, знищення та знешкодження невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (відходів пестицидів) та тари від них спеціалізованими підприємствами.4.1.2.2. Проведення громадськістю інвентаризації місць зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин.

 

 

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 4.2. Покращення стану водних об’єктів

Погіршення  санітарного стану водних об‘єктів виникає також внаслідок недотримання режиму господарської діяльності в прибережних захисних смугах, замулення та занесення, забруднення русел річок і акваторій водойм, зарегулювання стоку, зниження самоочисної здатності тощо.

Це зумовлює зниження якості води у водних об‘єктах та їх поступову деградацію, що призводить до погіршення стану здоров´я населення та жорсткого дефіциту води, необхідної для економічного розвитку регіону.

Одним із шляхів вирішення даної проблеми є проведення робіт, пов’язаних з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойм що в свою чергу покращить стан водних об‘єктів району.

Впровадження новітніх технологій дозволить зберегти та відновити природний стан атмосферного повітря та створити сприятливі умови для життєдіяльності населення.

Очікувані результати:

– зменшення обсягів скиду забруднених та недостатньо очищених стічних вод у водні об’єкти;

– відновлення гідрологічного та санітарного стану водних об‘єктів;

– покращення якості питної води;

Індикатори:

– коефіцієнт відносного забруднення стічних вод, що потрапляють до поверхневих водних об‘єктів;

– кількість водних об‘єктів, на яких проведено розчистку;

– коефіцієнт відносного забруднення питної води централізованих джерел водопостачання;

 

Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів
4.2.1.Створення водоохоронних зон 4.2.1.1. Розробка проектів визначення розмірів і меж водоохоронних зон.4.2.1.2. Дотримання режиму використання землі в межах водоохоронних зон водних об‘єктів.
4.2.2. Зменшення обсягів скиду забруднених стічних вод та покращення якості питної води 4.2.2.3.  Проведення робіт, пов’язаних з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойм.4.2.2.4.  Модернізація та реконструкція існуючих водопровідних та каналізаційних мереж.

4.2.2.5. Запровадження сучасних методів очистки викидів забруднюючих речовин на підприємствах району.

 

  1. Впровадження та моніторинг реалізації стратегії

На початку роботи зі стратегічного планування було наголошено на важливості впровадження та моніторингу реалізації Стратегії. Наскільки успішним виявиться реалізація Стратегії залежатиме від позитивних економічних та соціальних змін, що впливають на досягнення її мети та цілей.

У роботі над розробкою Стратегії брали участь представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, освітніх установ та інших організацій, що забезпечує реалістичність її виконання та довіру до неї з боку громади.

Питання моніторингу реалізації Стратегічного плану, впровадження їх проектів і заходів буде здійснюватись управлінням економічного розвитку і торгівлі  райдержадміністрації.

Реалізація Стратегії здійснюватиметься на основі партнерства, координації та узгодження діяльності всіх основних учасників цього процесу.

Впровадження Стратегії розвитку Уманського  району  має здійснюватись через реалізацію комплексу організаційних, фінансових та інформаційних заходів, які будуть здійснюватися суб‘єктами регіонального розвитку району відповідно до Плану реалізації Стратегії та інших регіональних програм, які випливають із Стратегії, а також рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються для досягнення стратегічних цілей, визначених у Стратегії.

Для синхронізації рішень та дій органів місцевого самоврядування та місцевої державної адміністрації з цілями Стратегії має бути внесено відповідні зміни до регламентів роботи цих органів, які передбачатимуть перевірку проектів рішень на відповідність Стратегії, визначатимуть пріоритети використання коштів бюджетів розвитку адміністративно-територіальних одиниць району відповідно та узгоджено із Планом реалізації Стратегії.

Регіональна стратегія не може передбачити всі дії місцевого, регіонального та національного рівня, які будуть реалізовуватись в районі до 2020 року, та можуть сприяти досягненню очікуваних результатів. Тому у сценаріях виконання ця Стратегія зосереджується на операційних цілях і заходах, які можуть бути здійсненні за допомогою цільового впливу органів місцевої влади за активної підтримки держави (субвенції на соціально-економічний розвиток, цільові субвенції, фінансування з Державного фонду регіонального розвитку), узгодженої програми допомоги донорів і приватних інвестицій. Стратегія у значній мірі покладається на компетентність, готовність і бажання мешканців району сприяти змінам і покращенням.

Проте стратегічні цілі, визначені цим документом, фактично визначають точки прикладення зусиль та напрями використання ресурсів (у тому числі приватних інвестицій) аби їх результативність була максимальною з точки зору досягнення стратегічного  Бачення, визначеного у Стратегії.

Реалізація можливостей – це завдання для  місцевих органів влади, сектору громадських організацій та громадян, які займаються різноманітною діяльністю у сфері розвитку регіону за підтримки проектів міжнародної технічної допомоги.

Стратегія побудована таким чином, аби зробити можливим паралельну реалізацію усіх цілей з метою поширення спроможностей реалізації, територіального розповсюдження впливу і фінансової доступності, хоча певні дії є передумовою для здійснення інших, а тому вважаються пріоритетними у відношенні до наступних дій. В цьому сенсі черговість проектів в рамках Плану реалізації Стратегії вибудовується так, щоб уникнути розривів і пропусків у виконанні пов’язаних між собою заходів проектів.

Методика реалізації Стратегії передбачає визначення пріоритетів впровадження. Важливим є здійснення Стратегії в рамках двох послідовних та взаємопов’язаних програмних циклів (етапів), включених у два Плани реалізації:

– Перший – 2016–2017 роки.

– Другий – 2018–2020 роки.

Кожні 2, 3 роки, на основі моніторингу Стратегії, слід здійснювати оцінку необхідності уточнення чи перегляду окремих елементів Стратегії у світлі нових тенденцій і обставин, що можуть виникати, та впливу зовнішніх і внутрішніх факторів.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюватиметься за рахунок:

– Державного фонду регіонального розвитку;

– коштів галузевих (міжгалузевих) державних цільових програм та бюджетних програм центральних органів виконавчої влади, що спрямовуються на розвиток відповідної сфери;

– субвенцій, інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам;

– коштів місцевих бюджетів;

– коштів міжнародної технічної допомоги, міжнародних фінансових організацій;

– коштів інвесторів, власних коштів підприємств.

Моніторинг реалізації Стратегії

У ході моніторингу Стратегії вирішується ціла низка завдань:

– контроль за реалізацією Стратегії в цілому.

– оцінка ступеню досягнення прогресу за стратегічними цілями, просування до операційних цілей.

– аналіз інформації щодо змін зовнішніх та внутрішніх факторів розвитку регіону для уточнення та корегування (актуалізації) цілей Стратегії.

Моніторинг базується на розгляді обмеженого числа відібраних показників (індикаторів). Індикатори потрібно розділяти на індикатори досягнення: стратегічного Бачення; стратегічних цілей; операційних цілей та виконання проектів.

Запровадження системи моніторингу передбачає використання індикаторів в рамках концепції “вхід, процес, випуск, результат”, на основі якої визначаються індикатори, які поділені на чотири групи:

– вхідні індикатори, що характеризують ресурси та їх обсяг;

– індикатори процесу, що характеризують шлях, за яким здійснюються заходи з визначеними ресурсами;

– індикатори випуску, що характеризують фізичний обсяг товарів та послуг;

– індикатори результату, що характеризують очікувані зміни.

 Реалізації Стратегії здійснюється для досягнення стратегічного Бачення:

Уманщина – край хліба, квітів і добра.

Край суспільної злагоди та стабільності, що ґрунтується на високому рівні життя, ефективній багатоукладній економіці та віковічних українських традиціях.

Відповідно до цього бачення, моніторингу підлягають параметри, які визначають кількісні та якісні показники, що характеризують її досягнення, а саме: показники, що використані у соціально-економічному аналізі району, а саме – валовий регіональний продукт на особу, доходи громадян, демографічні показники. В процесі моніторингу ці показники порівнюються із показниками на дату ухвалення Стратегії, а також з відповідними показниками в регіонах, щодо яких здійснювалось співставлення при проведенні соціально-економічного аналізу району для підготовки Стратегії.

Свідченням позитивного результату реалізації Стратегії слугуватиме абсолютне зростання показників, а також випереджання темпів поліпшення показників (приріст населення на 1000 осіб; ВРП на 1 особу, грн.; доходи громадян, грн.; будівництво житла на 1000 осіб, кв.м) у порівнянні з середньообласними показниками .

Моніторинг досягнення стратегічних цілей здійснюватиметься відповідно до таких визначених цілей:

– Стратегічна ціль 1. Розвиток економічного потенціалу регіону.

– Стратегічна ціль 2. Розвиток сільських територій.

– Стратегічна ціль 3. Розвиток людського капіталу.

– Стратегічна ціль 4. Екологічна безпека та збереження довкілля.

Аналогічно загальному моніторингу досягнення стратегічного бачення відбуватиметься моніторинг реалізації стратегічних цілей. Основними кількісними показниками щодо кожної стратегічної цілі за період моніторингу будуть показники, що випливають з переліку проектів, які будуть реалізовані в рамках досягнення кожної стратегічної цілі.

Індикатори успішності досягнення цілей визначені у Стратегії. Відповідно до цих індикаторів на кожен плановий період моніторингу має бути формовано кількісні показники, за якими має здійснюватись моніторинг.

Отже, обов’язковою умовою забезпечення моніторингу реалізації  Стратегії є застосування системи індикаторів, які використовуються для визначення результативності реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року.

Уніфікована система індикаторів для Державної стратегії регіонального розвитку-2020, регіональних стратегій розвитку, а також Планів їх реалізації:

 

ВХІДНІІНДИКАТОРИ

 

–       Створення сприятливих умов для регулювання ведення бізнесу.-       Підтримка розвитку інноваційних технологій.

–       Підвищення якості надання адміністративних послуг фізичним та юридичним особам.

–       Створення умов для об’єднання та підвищення фінансової спроможності територіальних громад.

–       Поліпшення якості міжрегіональної та внутрішньорегіональної фізичної інфраструктури.

–       Розвиток міжрегіональної та внутрішньорегіональної транспортної мережі.

–       Запровадження реформування освіти в сільській місцевості.

–       Проведення реформи медичного обслуговування населення.

–       Запровадження програм підтримки розвитку сільської місцевості.

–       Реалізація програм забезпечення сільського населення адміністративними послугами.

–       Запровадження програм розвитку внутрішньорегіональних транспортних мереж.

–       Підвищення рівня якості надання послуг з обслуговування громадським транспортом.

–       Створення міжрегіональних та внутрішньорегіональних інформаційних і комунікативних мереж.

–       Виділення коштів для ДФРР.

ІНДИКАТОРИ ВИПУСКУ  –       Збільшення кількості упровадження інноваційних технологій.-       Збільшення частки інноваційних підприємств.

–       Підвищення рівня внутрішньорегіональної та міжрегіональної інтегрованості.

–       Підвищення спроможності територіальних громад до розвитку.

–       Посилення транспортного, інформаційного та комунікативного зв’язку центрів економічного зростання із менш розвинутими територіями.

–       Створення умов для поширення інноваційних знань та досвіду.

–       Підвищення рівня освіти сільського населення.

–       Зростання загальних доходів населення в сільській місцевості.

–       Зниження рівня захворюваності у сільській місцевості.

–       Зниження рівня смертності дітей віком до 1 року.

–       Створення рівних умов доступу до ринків праці.

–       Підвищення рівня доступу населення насамперед віддалених та малозаселених територій до основних адміністративних та інших послуг.

ІНДИКАТОРИ РЕЗУЛЬТАТУ  –       Зростання частки валової продукції місцевих товаровиробників у обласних обсягах.-       Збільшення капітальних інвестицій, прямих іноземних інвестицій.

–       Зростання у випуску частки інноваційної продукції.

–       Зростання частки  експорту.

–       Підвищення рівня доходів  населення району.

–       Зменшення кількості вибулих із сільської місцевості.

–       Зниження рівня бідності

–       Підвищення соціальної справедливості.

–       Зменшення диспропорцій у споживанні послуг між сільським та міським населенням.

–       Зниження рівня безробіття в сільській місцевості та малих населених пунктах.

–       Ефективне використання потенціалу територіальної спеціалізації в економічному розвитку.

–       Кількість проектів, що фінансуються за рахунок коштів ДФРР.

 

  1. Узгодженість Стратегії з програмними та стратегічними документами

Національна система стратегічного планування має базуватись на узгодженій системі координації процесів стратегічного планування на центральному, регіональному та місцевому рівні.

Стратегія розвитку Уманського району до 2020 року узгоджується з:

– Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2020 року;

– економічними, соціальними, екологічними, інфраструктурними, територіальними й іншими аспектами розвитку району.

Реалізація Стратегії розвитку Уманського району передбачає розробку Плану реалізації Стратегії відповідно до визначених циклів / етапів.

7.1. Узгодженість з Державною стратегією регіонального розвитку

Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року (ДСРР-

2020) включає три Стратегічні цілі:

  1. Підвищення конкурентоспроможності регіонів,
  2. Територіальна соціально-економічна інтеграція і просторовий розвиток,
  3. Ефективне державне управління у сфері регіонального розвитку.

Стратегія розвитку Уманського району розроблена у відповідності до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року та процесів державного стратегічного планування розвитку окремих секторів економіки країни та її регіонів, що враховує потреби їх розвитку, та необхідність підвищення конкурентоспроможності.

Таблиця 1.Узгодженість Стратегічних цілей Стратегії розвитку Уманського району з цілями Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року

Стратегічні цілі (Україна)  Стратегічні цілі (Уманський район)
1. Розвиток економічного потенціалу регіону 2.Розвиток сільських територій 3.Розвиток людського капіталу 4.Екологічна безпека та збереження довкілля
1. Підвищення конкурентоспроможності регіонів Х Х Х Х
2. Територіальна соціально-економічна інтеграція і просторовий розвиток Х Х Х х
4. Ефективне державнеуправління у сфері регіонального розвитку Х Х Х Х

Примітка: Велика буква “X” означає більшу узгодженість/зв’язок, аніж маленька “x”.

Стратегія розвитку Уманського району крім власних цілей розвитку  містить цілі, що відповідають цілям та строкам реалізації ДСРР-2020, у частині завдань і заходів, що передбачають спільні дії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Розвиток економічного потенціалу (Стратегічна ціль 1) та Розвиток сільських територій (Стратегічна ціль 2) Стратегії розвитку Уманського району в значній мірі узгоджені з усіма стратегічними цілями Державної стратегії регіонального розвитку України.

Розвиток людського капіталу (Стратегічна ціль 3) прямо підтримує Стратегічні цілі 1. Підвищення конкурентоспроможності регіонів, 2. Територіальна соціально-економічна інтеграція і просторовий розвиток.

Екологічна безпека та збереження довкілля (Стратегічна ціль 4) Стратегії розвитку Черкаської області прямо підтримує Стратегічні цілі 1.Підвищення конкурентоспроможності регіонів та 3. Ефективне державне управління у сфері регіонального розвитку Державної стратегії регіонального розвитку України.

Узгодженість Операційних цілей Стратегії розвитку Уманського району з цілями Державної стратегії регіонального розвитку

на період до 2020 року

 

Операційні цілі Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року  Операційні цілі Стратегії розвитку Уманського району до 2020 р. 
1.1. Зростанняконкурентоспроможності

економіки сільських населених пунктів

 

1.2. Стимулювання розвиткумалого та середнього

бізнесу

1.3. Підвищенняенергоефективності в усіх

секторах

2.1. Підвищення рівняефективності виробництва в

аграрному секторі

2.2. Розвиток сільських територій 2.3. Комплексний розвитоктериторій в інтересах

територіальних громад

3.1. Покращенняздоров’я та продовження

тривалості активного

періоду життя людини

3.2. Удосконалення управління регіональним розвитком  4.1.Покращенняуправління відходами

 

4.2. Покращення стану водних об’єктів 
1.1. Підвищення ролі та функціональних можливостей міст у подальшому розвитку регіонів  + ++
1.2. Створення умов для поширення позитивних процесів розвитку міст на інші території, розвиток сільської місцевості  + + + + + +
1.3. Підвищення ефективностівикористання внутрішніх чинників розвитку регіонів + ++ + + + + + +
2.1. Запобігання зростанню диспропорцій, що гальмують розвиток регіонів  + ++ + ++ + + ++ +
2.2. Забезпечення комфортного та безпечного життєвого середовища для людини незалежновід місця її проживання

 

 

+ + + + ++ + + ++
2.3. Розвиток міжрегіонального співробітництва  + + + ++
3.1. Удосконалення системи стратегічного планування регіонального розвитку на загальнодержавному та регіональному рівні  + + + ++ +
3.2. Підвищення якості державного управління регіональним розвитком  + + ++
3.3. Посилення міжгалузевої координації в процесі планування та реалізації регіональної політики  + + + ++
3.4. Інституційне забезпечення регіонального розвитку + + ++
3.5. Реформування територіальної організації влади та місцевого самоврядування + + + ++ +

Примітка: ++ сильний зв’язок, + слабкий зв’язок, – відсутній зв’язок

7.2. Узгодженість стратегії з основними аспектами регіонального розвитку

Узгодженість стратегічних цілей  Уманського району з ключовими секторами розвитку була також проаналізована. Позначка x була вставлена у поля, де присутня узгодженість, внесок або відповідний зв’язок.

Таблиця 3. Узгодженість Стратегічних цілей Стратегії розвитку Уманського району з ключовими секторами розвитку

Сектори  Стратегічні цілі (Уманський район) 
1.Розвиток економічного потенціалу регіону 2.Розвиток сільських територій  3.Розвиток людського капіталу  4.Екологічна безпека та збереження довкілля
Економіка і торгівля Х Х
Промисловість та інфраструктура Х Х х х
Сільське, лісове господарство, харчова промисловість Х Х х х
Транспорт і дороги Х Х х х
Екологія й природні ресурси х Х х Х
Освіта й молодь х Х Х х
Здоров‘я, соціальний захист, сім‘я і дитина Х х х
Культура і туризм Х Х х х
Обмін інформацією х х Х х
Комунальне господарство х Х х х
Територіальний розвиток, земля і кадастр Х Х х х

Примітка: Велика буква ―X‖ означає більшу узгодженість / зв’язок, а ніж маленька ―x‖.

  1. ВИСНОВКИ

Стратегія розвитку Уманського району на період до 2020 роки концентрується на ключових, найперспективніших напрямках, які були виявлені на основі аналізу потенціалу, сильних та слабких сторін району, можливих сценаріїв розвитку держави й зовнішнього світу. Стратегія містить ідеї та принципи, які дають орієнтири для бізнесу, потенційних інвесторів, влади та населення району, допомагаючи приймати оперативні рішення з урахуванням бачення перспективи. Вона не відміняє і не замінює інші види програм та галузевих стратегій, які можуть і повинні розроблятися. Стратегія визначає розвиток лише в найважливіших, пріоритетних для району галузях та сферах діяльності, при цьому залишаючи не менш важливим компонентом виконання необхідної організаційно-розпорядчої діяльності.

Щоб досягти сталого розвитку, необхідно постійно шукати і зміцнювати переваги свого району, розуміти, які функції району можуть і повинні розвиватися, що гальмує просування до цілі та як усунути перешкоди.

Стратегія є не тільки адміністративним документом. Це, скоріше, договір громадської згоди, у відповідності з яким органи влади, підприємства й громадські організації приймають на себе певні обов’язки. План адресований всьому району, задає орієнтири для всіх, показує перспективу і бізнесу, і владі, і жителям району, і потенційним зовнішнім інвесторам.

Наявність Стратегії розвитку району свідчить про прагнення влади проводити прозору передбачену політику, рухатися по шляху демократичних перетворень і продовжувати економічні реформи.

Дана Стратегія має бути перш за все матеріалом для діяльності депутатів, органів місцевого самоврядування, працівників державних органів влади району. Управлінці повинні знати Стратегію розвитку району та використовувати її в міру потреб. При плануванні діяльності на перспективу, яка виходить за межі поточної діяльності, завжди необхідно посилатись на дану Стратегію, розуміти і узгоджувати цілі діяльності свого підрозділу з цілями розвитку району, що задекларовані в Стратегії. Реалізовуючи дану Стратегію, усі виконавчі органи району мають право коригувати визначені операційні цілі, доповнювати і змінювати заходи, прийняті в Стратегії, в такий спосіб, щоб оптимально досягти визначених стратегічних цілей.

Для одержання очікуваних позитивних результатів від реалізації Стратегії усі наявні проекти та операційні Програми, які будуть надалі розроблені та затверджені для реалізації, необхідно поєднати у своєрідну мережу. При цьому обов’язковою є участь місцевих жителів, яка спонукатиме до активізації місцевих ініціатив, залучення територіальних громад до реалізації Стратегії розвитку району.

Стратегія повинна бути також важливим промоційним (рекламним) матеріалом району, запропонований кожному, хто може бути для району важливим партнером: інвесторам, організаціям роботодавців, неурядовим організаціям, розпорядникам допоміжних коштів.

Пріоритетні напрямки розвитку, визначені в Стратегії, потребують мобілізації всіх ресурсів для досягнення запланованих цілей. Стратегія розвитку буде виконана в повному обсязі тільки при умові тісної співпраці та активності громади Уманського району.

ПАСПОРТ

до проекту Стратегії розвитку Уманського району до 2020 року

 

1. Стратегія затвердженарішенням районної ради

від        №

2. Ініціатор розробки програми  Районна державна адміністрація
3. Розробник програми  Управління економічного розвитку і торгівлі райдержадміністрації
4. Відповідальний виконавець програми Районна державна адміністрація
5. Виконавці програми Управління та відділи райдержадміністрації, районний центр зайнятості, центральна районна лікарня, КЗ ”Уманський районний центр ПМСД”, сільські та селищна ради
6. Термін реалізації програми  До 2020 року
7. Загальний обсяг фінансових ресурсів
8. Основні джерела фінансування Кошти місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством
9. Головний розпорядник коштів  Районна державна адміністрація