Ще один цікавий туристичний маршрут веде в село Коржова. Тут на березі річки Ятрані функціонує єдиний на Черкащині та в Україні водяний млин на гідротурбінах. За свою 200- літню історію механізм млина майже не змінився, помел зерна здійснюється за тим самим принципом, як це робили наші предки. Останніми роками раритетний млин став приваблювати на Уманщину туристів. Все більше охочих приїздять в Коржову, аби відчути колорит минулого.  

1

Село Коржова завдячує водяним млином польським магнатам Рафаловичам, які у 1825 році розпочали будівництво панського палацу та водяного млина. Побудовано двоповерхове приміщення, великий міст з дерев’яними корінними та поверхневими затворами, міст над млинівкою. Для того щоб споруда функціонувала довелося змінити русло річки Ятрані. Було прокладено нове річище, з якого потік води направили на водяну турбіну.   Старе річище перекрили стометровою греблею. Поряд з’явився ставок, води якого біля мостів утримували зведені високі гранітні стіни-береги.

2

Млин на Ятрані мав 12 станків вальців і був високопродуктивним. Поміщик скуповував пшеницю, перемелював її на борошно і відправляв до Варшави. Після Рафаловича млин переходив по черзі до його спадкоємців, поки один із них не спалив його. Застрахувавши млин, підкупив мельника, і той, вибравши момент, виконав волю пана. Владислав Підгорський отримав грошову компенсацію, а те, що залишилось від млина після пожежі, продав.

В радянські часи млин став власністю колгоспу. У 1944 році німці хотіли підірвати млина та місцеві жителі відстояли свого годувальника. У часи незалежності млин став приватним.

Петро Майданнік близько дванадцяти років очолював Коржівську сільську раду. Чоловік згадує, що Коржівський млин годував всю округу, молоти зерно сюди приїздили навіть із сусідніх областей.

У 2009 році його викупив Віктор Халахур.

– Я хотів займатися чимось своїм, а тут продавали млин, розповідає власник. – Подумав, якщо його переобладнати та слідкувати за всім, то і толк буде . Всі принципи роботи залишились ті ж самі, а обладнання оновили. Водяна турбіна працює добре.

У планах Віктора Халахура – обладнати в приміщенні млина ще й олійню, крупорушку та екструдер.

Сьогодні Коржівський водяний млин – не тільки унікальна пам’ятка українського млинарства, а й цікавий туристичний об’єкт «зеленого туризму», який з’явився внаслідок реалізації спільного українсько-польського проекту «Розвиток сільського мікропідприємництва в Україні» за підтримки Міністерства Закордонних Справ Республіки Польща.

3

4

На гостини до старого млина бажають приїхати, щоб пригоститися смачною юшкою, свіжоспеченими коржами з духмяним чаєм, а також, щоб побачити вжиткові речі давніх часів. Адже сьогодні на другому поверсі будівлі розміщено музей давнини, серед експонатів: жорна, глечики, корзини та інший реманент.

5