Програма діяльності уряду Володимира Гройсмана хоч і з труднощами, але була прийнята в день його призначення на посаду прем’єр-міністра – 14 квітня. Таким чином, він отримав річний імунітет від звільнення. План його дій досить загальний і неконкретний, хоча у Гройсмана, як основного кандидата в прем’єрське крісло, було як мінімум кілька тижнів для напрацювання покрокової “дорожньої карти” реформування країни. Новий глава уряду і його міністри мають намір зосередитися на реалізації реформ за 18 напрямами – від змін в Конституцію “у повному обсязі” до запуску системи медичного страхування. Чого чекати Україні від нового складу Кабміну – в матеріалі РБК-Україна.

grossy_wr_white__650x410

До середини травня уряд Володимира Гройсмана взяло на себе зобов’язання “підготувати та подати операційний план антикризових заходів до кінця 2016 року”. Це стане доповненням до програми діяльності Кабміну, яку депутати змогли затвердити лише з третьої спроби в день призначення прем’єр-міністра та його Кабінету – 14 квітня.
Затвердження цього плану дій було одним з вимог Гройсмана. Таким чином, він отримав на рік імунітет від звільнення.

Основний аргумент депутатів – “голосувати за те, чого не бачив”, та ще й з порушенням регламенту, складно. Лідер фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко РБК-Україна заявила, що навіть у сесійній залі безпосередньо перед голосуванням не всі отримали документ. “Можливо, паперу не вистачає, не всім роздали взагалі цю програму. Тому я не знаю, як люди голосують”, – наголошувала Тимошенко.

Депутати обурювалися того, що документ не був розглянутий і затверджений урядом. Хоча члени Кабміну підтверджували РБК-Україна, що перше рішення, прийняте новим складом міністрів, не виходячи зі стін парламенту, стала саме програма діяльності.

“Засідання Кабміну було після призначення, після того як всі ми прийняли присягу, прямо в ложі уряду. Можна навіть підняти відеоматеріали. Ми зібрали засідання уряду, проголосували за програму. Ми побачили її ще напередодні, кожен міг внести туди пропозиції. Тобто, ми програму бачили, ми її затвердили і відразу передали у Верховну Раду”, – говорив РБК-Україна віце-прем’єр Павло Розенко.

На думку Михайла Папієва (“Опозиційний блок”), документ, який, по суті, дає уряду індульгенцію на рік, повинен писатися більш відповідально, “виходити з нинішніх реалій життя і давати відповідь на виклики, які формує сьогоднішній день”. Варто відзначити, що досі програма діяльності Кабміну не оприлюднено на сайті Верховної ради.

РБК-Україна проаналізувало той документ, на підставі якого депутати голосували в сесійній залі. “Програма…” – загальна, в ній немає конкретики, термінів реалізації і відповідальних за той чи інший напрямок.

Кабмін має намір зосередитися на виконанні реформ за 18 напрямами – від змін в системі нацбезпеки і оборони до реалізації ефективних заходів управління екологією.

“У програмі є логіка подальших дій, куди ми повинні йти, а як іти, то по кожному напрямку повинна бути чітка дорожня карта, з чіткими кроками”, – пояснював РБК-Україна міністр закордонних справ Павло Клімкін.

Хоча у Володимира Гройсмана була можливість більш якісно підготуватися. Ще 24 березня, коли БПП остаточно визначився з кандидатурою Володимира Гройсмана на посаду прем’єр-міністра замість Арсенія Яценюка, тоді ще спікер парламенту обіцяв представити програму діяльності свого Кабміну. Тоді він обмежився лише презентацією свого бачення.

У цілому складова затвердженого документа – виконання зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію України з ЄС, договором про ЗВТ і з Меморандумом з МВФ. Тому більшість напрямків у “Програмі…” – продовження реалізації розпочаті урядом змін Яценюка.
Володимир Гройсман, як і його попередник Арсеній Яценюк, налаштований на реформування системи нацбезпеки і оборони за стандартами НАТО. Також обіцяє створити ефективну модель мобілізаційної підготовки та набору на військову службу. Однак про продовження проекту “Стіна” у програмі нового уряду вже мова не йде. Крім того, за рік Гройсман хоче завершити реформу МВС, перетворивши його в цивільний орган з формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності.